Після атаки 3 лютого Дарницька ТЕЦ зазнала критичних ушкоджень. Електрогенерація зупинена, частина лівого берега столиці залишилася без стабільного теплопостачання. За різними оцінками, йдеться про понад тисячу житлових будинків у Дарницькому та Дніпровському районах.

Ключове питання сьогодні – не лише масштаби руйнувань, а строки і вартість відновлення.

Хто володіє Дарницькою ТЕЦ

На відміну від більшості столичних теплоенергетичних об’єктів, Дарницька ТЕЦ не є комунальною власністю. Вона перебуває в оренді приватної компанії – ТОВ «Єврореконструкція». Саме цей оператор забезпечує її роботу, відповідає за технічний стан, модернізацію та, що особливо актуально сьогодні, – відновлення після руйнувань.

Формально все просто: приватна компанія – приватна відповідальність. Але чи настільки все однозначно, коли йдеться про тепло для тисяч будинків столиці?

Підприємство виробляє теплову та електричну енергію, однак транспортування тепла до споживачів здійснюють міські мережі під управлінням КП «Київтеплоенерго». Тобто маємо класичну «розділену» модель: один виробляє, інший транспортує, а в підсумку відповідь на запитання «хто винен, якщо холодно?» розчиняється між структурами.

«Єврореконструкція» працює на ринку столиці з 2000-х років, а Дарницька ТЕЦ є її ключовим активом. Фактично компанія забезпечує теплом значну частину лівобережжя Києва і займає домінуючу позицію в цьому сегменті.

І тут постає принципове питання: якщо стратегічний об’єкт, від якого залежить комфорт сотень тисяч киян, перебуває в оренді приватної структури, то хто і за якими правилами має гарантувати його відновлення після воєнних ударів? Лише бізнес – чи все ж місто і держава?

Що відбувається на станції зараз

У ТОВ «Євро-Реконструкція» повідомили, що відновлювальні роботи на Дарницькій ТЕЦ тривають безперервно з перших годин після атаки. За даними компанії, внаслідок одного з наймасштабніших ударів об’єкт зазнав значних пошкоджень виробничої інфраструктури, окремі будівлі мають серйозні конструктивні руйнування.

До аварійно-відновлювальних робіт залучено весь персонал підприємства, підрядні організації та наявні виробничі ресурси. Роботи тривають цілодобово.

У компанії наголошують, що діяли у взаємодії з Міністерством енергетики та отримали підтримку від інших підприємств галузі для виконання невідкладних заходів. Тобто навіть попри приватний статус оператора, без державного плеча не обійшлося вже в перші дні.

«Компанія усвідомлює свою відповідальність перед громадою та продовжує працювати в надзвичайно складних умовах воєнного часу», – йдеться в заяві.

Які реальні строки відновлення

Після удару по Дарницькій ТЕЦ позиції сторін різняться в деталях, але збігаються в головному: швидкого повернення до повноцінної роботи не буде. І це вже не припущення – це нова реальність для лівого берега.

ТОВ «Єврореконструкція» офіційно повідомило, що електрогенерація на ТЕЦ повністю зупинена. Більше того – її відновлення наразі навіть не планується. Йдеться лише про часткове відновлення теплопостачання. Тобто станція, яка одночасно виробляла і тепло, і електроенергію, фактично втратила половину свого функціоналу.

Точні строки, кажуть у компанії, можна буде назвати лише після повного розбору завалів і технічної експертизи. Іншими словами – конкретики поки немає. Водночас оператор уже говорить про потребу в «значних ресурсах» і фінансовій підтримці. Питання лише в тому, хто саме ці ресурси надасть.

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що мінімальний термін відновлення – щонайменше два місяці. І це за умови, якщо не буде повторних ударів. Тобто навіть найоптимістичніший сценарій не передбачає швидкого повернення до стабільності.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після огляду об’єкта висловився ще обережніше: відновлення триватиме «значний час» і потребуватиме координації державних структур. До робіт уже залучені аварійні служби та фахівці Укртрансгазу для відновлення тепломагістралей.

Фактично маємо парадоксальну ситуацію: стратегічний об’єкт перебуває в оренді приватної компанії, але його відновлення неможливе без державних ресурсів, координації та технічної підтримки.

І тут постає ключове питання – якщо відповідальність приватна, а ресурси державні, то хто і за якими правилами визначатиме майбутнє цієї ТЕЦ? І чи не стане ця криза точкою перегляду всієї моделі управління столичною теплоенергетикою?

Скільки це коштуватиме

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко оцінює повноцінне відновлення Дарницької ТЕЦ у 2-3 роки та приблизно 600-700 мільйонів євро. Це вартість великого інфраструктурного проєкту національного масштабу – для одного об’єкта в межах столиці.

Енергетичний експерт Олександр Харченко пропонує інший підхід: не латати стару станцію, а будувати нову – сучасну і краще захищену. У такому разі строки можуть зрости до 3-4 років, а бюджет скласти 450-600 мільйонів євро.

Різниця в сумах – це різниця в стратегії. До цього додається ще один фактор, про який говорять не так голосно: кадровий дефіцит. Ще до повномасштабної війни в Україні бракувало енергетичних спеціалістів. Сьогодні частина фахівців мобілізована, частина виїхала, частина працює на інших критичних об’єктах. Тож навіть за наявності грошей швидкість відбудови може впертися у банальний брак рук і досвіду.

І тут постає головне питання – хто готовий інвестувати пів мільярда євро у приватний актив, від якого залежить тепло сотень тисяч киян? Чи це буде приватна реконструкція, державно-приватне партнерство, міжнародні донори – або ж Київ зрештою перегляне саму модель володіння стратегічними енергетичними об’єктами?

Поки що відповідей немає. Є лише факт: відновлення Дарницької ТЕЦ – це не про «два місяці ремонту», а про роки, сотні мільйонів євро і стратегічне рішення, яке визначить енергетичне майбутнє столиці.

Тож хто заплатить?

Юридично відповідальність лежить на операторі. Але в реальності масштаби озвучених сум ставлять під сумнів можливість самостійного фінансування відновлення. Пів мільярда євро – це не просто витрати на ремонт, це стратегічна інвестиція рівня держави.

Тому питання вже не в тому, чи потрібна допомога, а в тому – в якому форматі вона буде. Державна участь? Міжнародні донори? Новий механізм партнерства? Або ж перегляд самої моделі управління стратегічним об’єктом? Поки що чіткої відповіді немає.

Натомість є реальність: одна з ключових теплоелектроцентралей столиці виведена з ладу, електрогенерація зупинена, а повернення до повноцінної роботи вимірюється роками та сотнями мільйонів євро.

І тепер головне питання звучить ширше, ніж просто «коли відновлять тепло». Йдеться про те, якою буде енергетична архітектура Києва після війни – і хто контролюватиме об’єкти, від яких залежить базова безпека міста.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Києві після чергової масованої атаки росіян тисячі мешканців опинилися без базових комунальних послуг. Через пошкодження об’єктів критичної інфраструктури майже 2600 житлових будинків залишилися без теплопостачання. Паралельно місто зазнало й серйозних перебоїв з електропостачанням. За інформацією енергетиків, після атаки тимчасово без світла залишилися близько 107 тисяч родин.

Читайте також: Шукали «легкі гроші» в Telegram – готували координати для ракет: на Київщині СБУ затримала двох агентів фсб

Фото: ДСНС, Віталій Кличко, ТОВ «Єврореконструкція».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.