Період між запрошенням України в НАТО і безпосереднім членством може стати найбільш жорстоким з боку Росії. Кремль навіть може піти на застосування тактичної ядерної зброї.

Разом із тим, в Україні можливий варіант розгортання іноземних військ до того, як офіційний Київ отримає статус члена НАТО. Втім окремі партнери на Заході дивляться на те, що військова місія в Україні буде приводом не запрошувати українську державу в Альянс.

Про це кандидатка на посаду постпреда України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла в інтерв’ю Forbes.

Період між запрошенням та членством в НАТО

Гетьманчук каже, що потенційна військова місія західних в Україні має стати додатковим елементом гарантування безпеки у найбільшій вразливій фазі – між запрошенням до НАТО і членством.

– Ми не знаємо, наскільки тривалою буде ця фаза. З огляду на геноцидну війну, яку веде РФ в Україні, це очевидно довше, ніж у випадку Швеції та Фінляндії. Щодо останніх жартували, що вони вступлять в НАТО за ніч, якщо виявлять бажання… З Україною – може бути довше. Є великий ризик білатералізації, коли окремі країни ставитимуть якісь двосторонні питання як передумову набуття нашого членства в Альянсі. Це вже відбувається в контексті вступу в ЄС, – каже вона.

Кандидатка на посаду посла НАТО в Україні додає, що сьогодні існують побоювання щодо того, що під час цієї вразливої фази – між запрошенням і членством – “Росія може бути ще більш брутальною, аж до застосування тактичної ядерної зброї“.

– Хоча масштаби жертв та руйнувань в Україні за майже три роки такі, що це насправді, як ядерний удар в уповільненій дії, – каже вона.

Альона Гетьманчук нагадує, що у Швеції та Фінляндії, перед членством в Альянсі, були двосторонні політичні декларації про гарантії від окремих ядерних держав НАТО.

– У нашому випадку таких декларацій недостатньо. Потрібна значно серйозніша проміжна ланка, наприклад, закріплені “гарантії безпеки” від окремих ядерних держав НАТО і військова місія, – додає вона.

Військова місія країн Заходу в Україні

Водночас Гетьманчук каже, що подібна військова місія країн Заходу в Україні має бути, перш за все, боєздатною.

– Не спостерігачі ОБСЄ чи ООН, а військові з відповідним досвідом. У випадку Франції – то, зокрема, підрозділи, які вона вивела з Африки. Ми працювали над цим з французькими військовими експертами протягом останнього року. Є певні розрахунки, скільки потрібно бригад та військових, – сказала вона.

Гетьманчук відмовилась називати точну кількість військ, втім запевнила, що “це дуже конкретна дискусія”.

– Проблема з нею – деякі партнери почали позиціювати її як привід не обговорювати запрошення України до Альянсу. Ця місія має бути проміжною на етапі між запрошенням і членством в НАТО. А не альтернативою запрошення до НАТО, – пояснює номінант на посаду постпреда при Альянсі.

Кандидатка на посла в НАТО додає, що у випадку, якщо європейська військова місія буде схвалена, Україні слід наполягати “не лише на політичному благословенні місії з боку США”, але й на тому, щоб США зробили свій внесок в елементах, яких бракує Європі – ППО, розвідці. Таким чином, продовжує вона, це буде не виключно європейська місія.

– Якщо така місія буде – 10-15 країн “коаліції рішучих” з числа країн НАТО – це тільки пришвидшить вступ України. Допоможе подолати окремим західним партнерам психологічний бар’єр щодо України в НАТО і НАТО – в Україні. Адже тут йдеться: якщо Україна не може швидко бути в НАТО, тоді НАТО має бути в Україні, – додає вона.

Гетьманчук зазначає, що подібна військова місія має бути присутня не лише на землі, але й в небі, зокрема, через дієвий щит протиповітряної оборони.

Фото: Альона Гетьманчук