4-річний Дмитро Бабенко загинув в Білопіллі на Сумщині.

Російські військові обстріляли з артилерії центральну частину міста.

Дмитрик та його тато Роман не встигли сховатися в укриття. Їхні життя відібрав ворожий снаряд.

Хлопчик із родиною мешкав у Білопіллі. Ходив у дитсадок. Любив танцювати, цікавився професією лікаря. Його мама Наталія – сімейна лікарка, тато Роман був правоохоронцем.

Ворог атакував Білопілля, Дмитрик із татом були на вулиці біля свого дому.

Вони хотіли сховатися від обстрілу, але не встигли. Батько загинув на місці.

Дмитрик ще був живий, його везли до лікарні, та дорогою він помер на руках у сусіда.

«Дмитрик був дуже доброю та щирою дитиною. Постійно усміхнений, веселий, життєрадісний», – сказала хрещена хлопчика, Ніна.

Колеги Романа Бабенка розповіли, що він був гарним працівником та чудовим батьком.

«Його син – янгол, якого подарували небеса. Неможливо висловити біль, що пронизує наші серця», – написали в поліції Сумської області.

У Дмитрика залишилися мама, бабусі та дідусь.