Ісламська Республіка Іран та Російська Федерація уклали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство.

Угоду президент Ірану Масуд Пезешкіян та російський диктатор Володимир Путін підписали у п’ятницю в Москві.

Угода про стратегічне партнерство між Іраном та Росією

У своєму коментарі після підписання документа Путін заявив, що угода є “проривною” і дозволить Москві вивести відносини з Тегераном на новий рівень.

Своєю чергою іранський президент наголосив, що підписана угода “відкриє новий розділ” у відносинах Ірану та Росії, особливо у торгівлі.

Крім того, Пезешкіян вважає, що підписання такого документа допоможе врегулювати конфлікт на Близькому Сході.

Сам текст угоди складається з 47 статей, де переважна більшість приділяється розвитку економічних, торгівельних, енергетичних, технологічних та наукових відносин двох країн. Втім серед пунктів є й ті, що стосуються військової співпраці Росії та Ірану.

Примітно те, що в тексті угоди немає таких зобов’язань сторін, які були в угоді Росії з КНДР, в рамках чого Путін та Кім Чен Ин домовились про надсилання військової допомоги, зокрема власних військ, на територію країни, проти якої нібито здійснюється агресія.

Єдиний пункт, який зобов’язує Іран та Росію до якихось дій, стосується відсутності допомоги країні, що чинить агресію.

– Якщо одна з Договірних Сторін зазнає агресії, інша Договірна Сторона не повинна надавати жодної військової або іншої допомоги агресору, що сприяє продовженню агресії, і сприятиме тому, щоб розбіжності, що виникли, були врегульовані на основі Статуту Організації Об’єднаних Націй та інших, – йдеться у пункті 3, ст. 3 угоди.

Москва та Тегеран також домовились не укладати угоди з країнами, що будуть спрямовані проти Ірану чи Росії, а також не допускати використання своєї території для порушення суверенітету іншої сторони.

Загалом військове співробітництво в угоді передбачає:

• обмін військовими делегаціями,
• заходи військових кораблів у порти,
• підготовку військових кадрів,
• обмін курсантами й викладачами,
• участь у міжнародних оборонних виставках,
• спільні морські операції з порятунку та боротьбу з піратством
• та обмін інформацією і досвідом між розвідувальними відомствами двох країн.

Окремо Тегеран та Москва домовились про можливість проведення спільних військових навчань на територіях своїх країн та поза їх межами в рамках міжнародного права.

Як на війну з Україною вплине угода між Іраном та РФ

У коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович вказує на те, що угода між Іраном та Росією менш “глибоко стратегічна”, ніж той документ, що був підписаний між РФ та КНДР.

На думку політолога, це пов’язано зокрема і з тим, що Іран не хоче визнавати анексію Росією українських територій, про що неодноразово заявлялось публічно.

– Він однозначно до цього говорив, що вони не будуть цього робити (визнавати окуповані українські землі російськими, – Ред.), і в них є така позиція, вони намагаються цих питань не торкатися.

Але для Росії навіть такий варіант зараз є дуже вигідним. Чому? Тому що це, на думку Путіна, його оточення, підвищує стратегічну і геополітичну значимість Росії. Вони вважають, що вони таким чином формують клуб держав, які можуть виступити на боці Росії у випадку якогось конфлікту чи конфліктних ситуацій, – заявив Рейтерович.

Разом із тим, ця угода може бути “вже за пару днів” піддана випробуванню, і не факт, що вона це випробування переживе, вважає політолог.

– Якщо відбудеться якась ситуація на Близькому Сході, або якийсь удар буде завданий по Ірану зі сторони Ізраїля за згоди США, тоді залишиться питання, як на це буде реагувати Росія. Відповідь дуже проста – ніяк. Тому це схоже на те, що ця угода більше потрібна Росії, ніж Тегерану, – каже політолог.

Також Рейтерович додає, що згідно із публічними статтями документа, Іран не зможе надіслати в Росію війська, як це зробила Північна Корея.

– Імовірність зіткнення Ірану з США, є вищою, ніж імовірність зіткнення Північної Кореї зі Сполученими Штатами. Чому? Бо є Ізраїль, через який може бути це зіткнення, і Росія теж не сильно хоче втручатися в цю історію, бо вона просто ніяк і не зможе втрутитися, на відміну від США.

На мою думку, Росія від Ірану отримує інше: їм не стільки люди треба, скільки технології, підтримка та інші елементи, – каже політолог.

Разом із тим, цей документ навряд чи посилить допомогу Росії з боку Ірану, вважає експерт, оскільки сьогодні росіяни вже почали самостійно виготовляти ті БпЛА, які раніше купували у іранських підприємств.

– Ця угода більше носить такий публічно-декларативний характер. Це ключове завдання – показати, що Росія підписує якісь стратегічні угоди і може розраховувати на якусь додаткову допомогу з боку інших країн, – вважає експерт.

Сьогодні не варто вважати, що Росія зможе бути захисником інтересів своїх партнерів за кордоном, як от Північної Кореї чи Ірану, каже політолог. Яскравим прикладом цьому слугує захист з боку Кремля, який надавався режиму Башара Асада у Сирії. Попри російську авіацію та військові бази, правління сирійського диктатора було повалено за лічені дні.

Окремої уваги, вважає експерт, заслуговує те, як тепер буде реагувати Ізраїль, який традиційно намагався дотримуватись підтримки України, хоча водночас не конфліктував із Росією: не вводив санкції проти РФ та не допомога військовим озброєнням Україні.

Для Ізраїля, який час від часу обмінюється з Іраном войовничими заявами та безпосередніми ракетними ударами, підписання цієї угоди між Москвою та Тегераном буде “дуже показовим сигналом”, каже Ігор Рейтерович.

– Я не знаю, що ще повинно відбутися, щоб вони зрозуміли одну просту річ: немає сенсу загравати якось з Росією, сподіваючись, що Росія якось вплине на Іран, або не буде надавати якоїсь допомоги Ірану. Це буде не на користь Ізраїлю, якщо РФ з Іраном підписує такі угоди.

Тобто, в принципі, в Ізраїля після цього повинні повністю бути розв’язані руки. І вони повинні зняти остаточно якісь там рожеві окуляри з приводу того, що робить Іран і РФ. Чи буде це? Я не виключаю, що якраз так і станеться, особливо якщо Трамп дасть відмашку, – каже політолог.

Для українсько-іранських відносин ця угода неважлива, додає Рейтерович, бо сьогодні у Києва та Тегерана міжнародних відносин майже немає. Хіба що, попри публічний нібито нейтралітет іранських офіційних осіб, Україна тепер зможе чітко вказувати на цю угоду, як на документ, що підтримує Росію у війні з Україною.

Фото: Кремль