Їй зараз зовсім не легко, я вже два роки на службі, а Люда сама з двома дітьми. Тож, отримавши відпустку, я відразу ж вирішив забронювати готель на Буковелі. Коханій нічого не казав. Лишень в новорічну ніч повідомив, це був подарунок. 

І ось минув тиждень і ми поїхали. Діти такі щасливі були. Я думав, що ніщо не може зіпсувати нашу подорож. Налаштувався на позитив. Та виявилось все не так просто. 

Я знав, що маю певні пільги. Так на 30% дешевше мені обійшлося проживання. Катання теж дешевше. Утім через поранення я не збирався лізти на високі схили, хотів лише дітей повчити. Стоять вони на лижах вже добре. Тож відразу вирушив з ними на гірку для новачків. Та щойно дістався неї побачив страшенні черги. Понад сто осіб. Ми стояли хвилин 20, діти стомилися і тоді я вирішив підійти спитати, чи не пропускають військових без черги. Працівник сказав, що пропустить нас, та раптом таке почалось:

Ми всі тут чекаємо, чого це ви претесь!

 – Я військовий, сказали, що можна!

 – Військові на фронті, тут ви звичайна людина. Зараз не зрозуміти хто є хто. Прикриваються формою, пільги вимагають, а служать на Закарпатті. 

 – То ви йдіть і служіть так само. Спробуйте

Ми все ж пройшли, та настрою вже не мали. Згодом я подивився на всіх цих людей. Вони живуть у своєму світі, ще й з такою неповагою ставляться до військових. Витрачають на курортах тисячі, донатять – сотні. Ще й скаржаться. 

Але й це ще не все, 80% усіх, кого я тут зустрічав спілкуються російською. Ба більше я навіть чув, як слухають ворожі пісні. Намагався поговорити, чемно просив вимкнути:

 – Я на відпочинку! За свої гроші відпочиваю, як хочу!

Пошкодував я страшенно, що сюди поїхав, треба було знайти якесь тихе й спокійне місце.

А ви як гадаєте, як я мав відреагувати на таку поведінку людей? Що ви про все це думаєте?

✨ Чи були у вас подібні моменти в житті?