Поки країна щодня прокидається під звуки повітряних тривог, українська економіка продовжує працювати. Банки обслуговують клієнтів, гривня зберігає відносну стабільність, бізнес відкриває нові точки, а споживчий ринок — живий. На тлі повномасштабної війни, втрати територій і мільярдних витрат на оборону це виглядає майже парадоксом.

Україна демонструє феномен, який ще кілька років тому здавався неможливим: ведучи найбільшу війну в Європі з часів Другої світової, країна зберігає функціонуючу ринкову економіку.

Про це заявив CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук, наголосивши: нинішня стійкість — це не диво і не випадковість, а результат складної комбінації міжнародної підтримки, макрофінансової дисципліни та безпрецедентної адаптивності українського бізнесу.

Падіння на 30% — і повернення до зростання

У 2022 році українська економіка пережила один із найглибших шоків у сучасній історії: ВВП скоротився майже на 30%. Для більшості держав такий удар означав би багаторічну стагнацію.

Однак уже у 2023-му економіка повернулася до зростання — понад 5%. У 2024 році додала ще близько 4,8%. За попередніми оцінками, у 2025 році зростання становило приблизно 3%. На перший погляд — скромна динаміка. Але в умовах повномасштабної війни це означає стабілізацію.

За даними Національного банку України, банківський сектор не лише вистояв, а й зберіг ліквідність та довіру вкладників. А це — ключовий індикатор стабільності в умовах системного ризику.

Фактично економіка не просто виживає — вона перебудовується.

Не лише гроші партнерів

Безумовно, міжнародна фінансова підтримка відіграє вирішальну роль. Україна отримує десятки мільярдів доларів бюджетної допомоги, що дозволяє фінансувати соціальні виплати, покривати дефіцит бюджету та уникати неконтрольованої емісії.

Проте пояснювати нинішню стійкість виключно зовнішніми ресурсами — надто спрощено.

Війна змусила країну створити нову економічну модель — модель постійної адаптації.

Економіка воєнної нормальності

Український бізнес пройшов безпрецедентний стрес-тест:

• зруйновані ланцюги постачання;
• окупація виробництв;
• масова релокація підприємств;
• системні атаки на енергетику.

Результатом стала трансформація.

Компанії диверсифікують постачальників, інвестують у власну генерацію, цифровізують процеси. Торговельні центри обладнані генераторами, склади мають резервні логістичні маршрути, виробництва працюють із мобільними потужностями.

Економіка перейшла в режим «воєнної нормальності», де ризик — не виняток, а змінна, закладена у щоденне планування.

Психологія як ресурс

Ще один фактор стійкості — менш очевидний, але не менш важливий. Українці адаптувалися до ризику. Генератори, павербанки, укриття, гнучкі графіки роботи — усе це стало частиною повсякденного економічного життя.

Гул генераторів більше не символ катастрофи. Це сигнал: бізнес працює. Психологічна витривалість суспільства фактично перетворилася на економічний ресурс — нарівні з кредитами чи інвестиціями.

Головні ризики: не лише фінанси

Попри позитивні сигнали, виклики залишаються серйозними.

Перше — невизначеність. Війна впливає на інвестиційні рішення та довгострокове планування.

Друге — дефіцит робочої сили. Мобілізація, міграція та демографічні втрати формують структурний кадровий розрив, який може стати головним бар’єром для зростання в найближчі роки.

Третє — енергетична вразливість. У різні періоди війни було пошкоджено або втрачено понад половину генеруючих потужностей країни. Це означає, що стійкість інфраструктури напряму впливає на економічну динаміку.

Головний урок

Сьогодні Україна демонструє унікальний феномен: країна воює — і водночас зберігає ринок, банківську систему та зростання.

Це стало можливим завдяки трьом чинникам:

• міжнародній підтримці;

• макрофінансовій дисципліні;

• адаптивності бізнесу.

Але головний урок війни — глибший. Резильєнтність — це не просто здатність витримувати удари. Це здатність швидко змінюватися.

Саме ця здатність сьогодні є ключовим економічним активом України. І саме вона визначить, чи стане післявоєнне відновлення формальністю — чи справжнім економічним проривом.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україні запускають найбільшу за десятиліття житлову реформу. Верховна Рада ухвалила рамковий закон «Про основні засади житлової політики», який має остаточно поховати паперові черги, ручне розподілення квартир і радянські норми, що десятиліттями гальмували розвиток житлової сфери.

Читайте також: На Київщині відкрили Чайківську гімназію на 750 учнів, збудовану попри війну

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.