Безпричинні сварки і крики, що лунали через паркан, стали частиною повсякденного життя родини Михальчуків. І все на рівному місці. Сусідка могла через будь-яку дрібницю підняти хай.

Галина була жінкою з гострим язиком та ще гострішим характером. Їй завжди було мало, завжди хтось був винен у її невдачах. А найчастіше — сусіди. Ну просто муляло їй що інші люди так добре живуть!

У неї будинок був першим на вулиці. З боку дороги сусідів не було, позаду її городу — люди приїжджали тільки влітку, а сусідів, що мешкали через паркан, жінка вирішила виселити. Там жила родина Михальчуків. Чоловік з дружиною, донька й онук.

Безпричинні сварки, гучні крики, що лунали через паркан, стали частиною повсякденного життя родини Михальчуків. І все на рівному місці. Жінка можна через будь-яку дрібницю підняти хай на всю вулицю. А іноді їй і причини не потрібно було для цього.

— О, знову тут щось копаєте? Може, вже й золото шукаєте, га? – З посмішкою сказала Галина своїм сусідам, коли ті копали картоплю.

— Галино, ну що ви до нас весь час діло маєте? Ми на своїй землі господарюємо. – Втомленим голосом відповіла Оксана.

– Своїй? Така розумна, а не знаєш, що ваш топінамбур вже у мій город поліз? Навіщо ви його взагалі садите? – Не вгамовувалась Галина.

– Не вигадуйте! Ми завжди доглядаємо за городом, щоб нікому не заважало. А топінамбур взагалі ніколи не вирощували. – Обурилась Оксана.

– Доглядаєте? Ага, так що вже й бур’яни у мій зріст ростуть ваші! І ви мого пса відходами годуєте, я бачила!

Хоча, якщо у кого і були самі бур’яни на городі, так це у Галини. І собаку всі сусіди по черзі годували, бо господині було “ніколи” весь час. Донька Галини, успадкувавши материн характер, з радістю підтримувала всі її витівки. Разом вони розпускали по селу найнеймовірніші плітки про Михальчуків, звинувачуючи їх у всьому, що тільки могло спасти на думку. У тому, що курка зникла, що паркан похилився і що у них все гарно та злагоджено.

З часом, від жінки відвернулися не тільки Михальчуки, але й інші мешканці села, адже вона пліткувала про всіх та на рівному місці вчиняла сварку. Нікому вона нічого не довела, тільки й жила у своїй заздрості до інших. А з її дочкою ніхто так і не наважився одружитися. Люди не хотіли мати таких родичів. Як то кажуть, карма в дії?