На невеличкому столі в затишній кухні Анни сяяла святкова свічка на домашньому торті. Сьогодні був її день народження, і вона ретельно готувалася, щоб усе пройшло ідеально. Гості вже почали збиратися — друзі, родичі, колеги. Серед запрошених була і свекруха Галина Петрівна, яка завжди знаходила привід зробити зауваження.

Анна постаралася влаштувати атмосферу, яка була б приємною для всіх. Гості хвалили її кулінарні здібності, розглядаючи красиво оформлені страви на столі. Але як тільки Галина Петрівна зайшла, її погляд відразу пробігся по кімнаті, і вона ледь помітно похитала головою.

— Ну що, святкуємо? — промовила свекруха, сідаючи на стілець. — Тільки, Анно, у вас, як завжди, штори не випрасувані. Як можна гостей так приймати?

Анна стримано посміхнулася і відповіла:

— Дякую за зауваження, Галино Петрівно. Сподіваюся, вам сподобається вечеря.

Гості почали говорити про роботу, подорожі та сімейні плани. Але свекруха кожен раз знаходила, як повернути тему до недоліків невістки.

— А пам’ятаєш, Сашо, як я тобі пиріжки пекла? — звернулася вона до сина. — От це була випічка, а не те, що зараз модно подавати. Хоча торт, напевно, нормальний, — додала вона, поглянувши на Анну.

Анна почервоніла, але продовжила обслуговувати гостей, намагаючись не звертати уваги. Чоловік, Олександр, відчув напругу і вирішив втрутитися:

— Мамо, торт чудовий, і вечеря теж. Анна дуже старалася, щоб нам усім було добре.

Галина Петрівна гмикнула:

— Ну, може й так, але хазяйка повинна завжди вдосконалюватися.

Настрій Анни почав псуватися. Її друзі намагалися підтримати її, жартуючи та підбадьорюючи, але свекруха продовжувала сипати зауваженнями.

— Ось у мене вдома завжди порядок. А у вас тут пил у кутах. Ти ж знаєш, Анно, чистота — запорука здоров’я. Чи ти цього не знала?

Олександр відставив чашку і рішуче промовив:

— Мамо, вистачить. Це не місце і не час для таких розмов. Ми прийшли святкувати, а не оцінювати.

Галина Петрівна була явно здивована:

— Сашо, я ж просто хотіла, щоб усе було якнайкраще.

— Усе і так чудово, — відповів він. — І якщо ти не припиниш критикувати Анну, я попрошу тебе залишити наш дім.

Гості переглянулися, і в кімнаті повисла напружена тиша. Анна глибоко вдихнула і промовила:

— Галино Петрівно, я розумію, що ви хочете поділитися досвідом, але зараз я хотіла б просто насолодитися святом із близькими. Мені важливо, щоб усім було комфортно.

Розуміючи, що її докори ніхто не підтримує вона вирішила зайняти вигідну позицію, свекруха зітхнула і спробувала змінити тему:

— Ну, гаразд, не ображайтеся. До речі, торт дійсно смачний.

Анна кивнула, і свято поступово повернулося до звичного русла. Олександр обійняв дружину і прошепотів:

— Ти молодець. Я завжди на твоєму боці.

Ці слова зігріли серце Анни більше, ніж будь-які подарунки. Незважаючи на всі труднощі, вона зрозуміла, що їхня сім’я — це місце, де любов і підтримка завжди перемагають.