З інженера-електроніка та повара елітних ресторанів він став першокласним фахівцем з радіоелектронної боротьби й уже вдруге зустрічає Різдво та Новий рік під Покровськом, надійно захищаючи небо від ворожих дронів.
Про свій шлях у лавах Збройних Сил України та епізоди бойової роботи на одному з найгарячіших напрямків фронту АрміяInform розповів військовослужбовець 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Іван з позивним «Ґрінч».
Різдва не крав, але мружиться хитро
— Такий позивний мені дали тому, що я схожий на персонажа з мультфільму. Побратим з позивним «Салют» якось побачив, як я посміхаюся, коли щось задумую, і каже: «О, я знаю, хто ти! Ти Ґрінч, який украв Різдво!». Так воно до мене і причепилося, — посміхається військовий.
У цивільному житті Івану довелося працювати як за фахом інженера-електроніка, так і поваром в елітних ресторанах. Здобуті освіта і досвід роботи стали в пригоді й у Збройних Силах — тепер він і засоби РЕБ може налаштувати, і смачний обід приготувати для побратимів.
— До Збройних Сил потрапив типовим шляхом — через мобілізацію. Спочатку БЗВП, потім розподіл. Нас відбирали вже на полігоні — приїхали рекрутери, спитали, хто я за професією. Коли дізналися, що інженер-електронік, то відразу запропонували в РЕБ, — розповідає «Ґрінч».
Особливої підготовки Іванові не знадобилося — наявних знань було більш ніж достатньо, щоб розуміти, як працюють засоби РЕБ та як саме їх налаштовувати та обслуговувати. Звісно, додає він, що всього знати неможливо, однак за мінімального бажання освоїти все необхідне можна навіть без базової цивільної освіти.
— Маючи базову освіту, включитися мені було зовсім не важко. Треба просто було банально зрозуміти, як воно працює. А працює воно як будь-яка техніка. Навіть ви, без підготовки, якби вам детально пояснили, то впоралися б, — переконує військовий.
Новий рік зустрів у Покровську
— Уже в середині листопада минулого року був у 155-й бригаді. Потім поїхали на Покровськ — і тут уже починали бойовий шлях. Власне, Новий 2025-й рік ми з хлопцями зустріли в Покровську — виїхали проти ночі на позиції й о 24:00, ще не доїхавши до стели, вступили у 2025-й, — пригадує «Ґрінч».
Під стелою Іван має на увазі знаменитий напис з назвою міста на в’їзді до Покровська. Бійці навіть хотіли сфотографуватися на тлі жовто-синіх літер рівно опівночі, однак зупинятися вже тоді було надто небезпечно. До того ж почав сипати сніг, тож зробити світлину на пам’ять все одно не вдалося б.
— Коли заїхали в Покровськ, темрява була така, що хоч в око стрель — нічого не видно. Але впоралися, знайшли точку, розгорнули обладнання, почали працювати. Тоді, перші місяці 2025 року, ми ще могли більш-менш нормально ходити по місту. Ну пролетять одна-дві «ефпівішки» — то були дрібниці, — каже він.
Вже тоді почали з’являтися ворожі дрони на оптоволокні, розповідає військовий, однак їх було легко почути і вчасно сховатися. Ба більше, навіть коли ворог помічав десь українського бійця, то не полював за ним спеціально, бажаючи завдати удару по техніці чи укриттю.
— FPV-дрони на оптоволокні повільні й гучні, ми їх чули. Хто хоч раз чув, як вони летять, ні з чим не сплутає. Але такого, щоб як зараз, коли голову висунути не можна, — такого тоді не було. Вони більше за технікою полювали, а не за нами, — пригадує Іван.
Якщо «зрисують» і «випасуть» — то тільки тікати
Ситуація змінилася приблизно з травня 2025 року, коли окупанти почали не лише різати логістику та вишукувати укриття українських захисників, але й влаштовувати сафарі за окремими бійцями.
— Ще навесні все було нормально, можна було відносно спокійно заїхати і містом пересуватися. А вже з літа почалося: як не звичайна FPV, то на оптоволокні, як не ствольною артою накриють — то з РСЗВ. Якщо «зрисують» місце базування — треба було відразу переміщуватися, бо битимуть, доки не зруйнують, — розповідає «Ґрінч».
Під час одного з таких випадків боєць сам потрапив під удар FPV, який вистежив будівлю із засобами РЕБ і зрештою спалив її, кілька разів ударивши дронами. Далі ворог спробував вполювати також і самих бійців.
— Нас мали забирати, я побіг у гараж до машини — а там спущене колесо. Дістав запаску, домкрат. Почав міняти і чую — «ефпівішка» робить коло над гаражем, потім друге коло і відлітає, щоб залетіти всередину. Ледве встиг тоді вискочити перед вибухом. Біг кущами до хлопців так, як ніколи раніше не бігав, — згадує Іван.
Тоді всі відбулися частково втраченою технікою і вийшли неушкодженими. Це головне, наголошує боєць, адже будь-яку машинерію можна замінити, людське ж життя повернути неможливо.
Діру в даху «прогризли» мультитулами
Однак поряд із небезпечними і навіть трагічними історіями траплялися в ребівців у Покровську також і комічні випадки. Якось облаштовувати позицію довелося винятково підручними засобами, і для того, щоб пропиляти отвір у капітальному даху, довелося використати звичайні мультитули.
— Коли вперше заїхали на позицію, то досвіду бракувало — не взяли потрібний інструмент. Це тепер ми вже досвідчені, все возимо із собою. А тоді з інструментів були лише мультитули. Й ось тими мультитулами з малюсінькими ножами та пилочками побратими «прогризли» діру в даху і встановили засіб, — сміється «Ґрінч».
Однак після посмішки відразу серйознішає та пояснює, що від успішного встановлення засобу залежало життя піхотинців, яких потрібно було будь-що вчасно прикрити від ворожих дронів. І там уже не те що мультитулами — нігтями треба було продиратися крізь дах, аби тільки виконати завдання вчасно.
— Той випадок нас багато чого навчив. Тепер ми завчасно все плануємо і виїжджаємо на завдання з усім необхідним, щоб буквально за півтори, максимум дві години повністю розгорнути всі засоби. Стараємося якнайшвидше, бо інших варіантів немає — все бігом, — пояснює військовий.
Ребівець зауважує, що дуже багато залежить від ретельної розвідки та грамотного планування — якщо все зробити як слід, то можна і за годину все облаштувати. Коли кожен чітко знає свою роль і послідовність дій — усе вдається якнайкраще.
За нинішніх умов дронової війни та засилля ворожих FPV на передовій від злагодженої якісної роботи засобів РЕБ залежить надзвичайно багато. Тож «Ґрінч» разом із побратимами несе бойове чергування не зважаючи на свята — і на Різдво, і на Новий рік.
Фото автора
