У вересні 2025 року в Німеччині мали відбутися чергові парламентські вибори, за результатами яких переможці сформували б нову коаліцію та вибрали канцлера. Проте через розвал тристоронньої коаліції на чолі з Олафом Шольцем федеральні вибори відбудуться вже за три місяці – 23 лютого.

Головними кандидатами на посаду очільника уряду є чинний канцлер, соціал-демократ Олаф Шольц, голова партії Християнсько-демократичний союз Фрідріх Мерц, міністр економіки Німеччини Роберт Габек (партія Зелених) та депутатка Бундестагу від партії Альтернатива для Німеччини Аліса Вайдель.

За останніми даними соцопитувань, найвищий рейтинг у голови ХДС Фрідріха Мерца – 33%. Другою йде Аліса Вайдель – вона має 18% підтримки електорату. У чинного канцлера Олафа Шольца 15%. Роберт Габек має 11%.

Тож, як бачимо, популярність Олафа Шольца, як і правлячої коаліції, сильно впала. Проте це не завадило його партії знову висунути його кандидатом.

Факти ICTV дізналися, чи є шанси в Олафа Шольца на другий термін та як вибори в Німеччині можуть вплинути на допомогу Україні.

Кандидати на посаду канцлера Німеччини

Опитування показують, що опозиційні правоцентристські Християнські демократи (ХДС) та їхня баварська сестринська партія – Християнсько-соціальний союз (ХСС), повинні отримати більшість у Бундестазі.

Праворадикальна Альтернатива для Німеччини (АдН) вже понад рік посідає друге місце, а лівоконсервативна партія – Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ), якій менш як рік, сподіватиметься набрати понад 5% голосів, необхідних для проходження до Бундестагу.

Сформувати коаліцію буде непросто. Традиційні історичні союзи, такі як ХДС/ХСС та ВДП (Вільна демократична партія), або СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) та Зелені, найімовірніше, не здобудуть 50% місць у парламенті. Навіть коаліції ХДС/ХСС та СДПН може бути недостатньо.

З огляду на те, що всі основні партії (ХДС/ХСС, СДПН та Зелені) хочуть ізолювати праворадикалів АдН і майже напевно виключають коаліцію з АСВ, існує ймовірність того, що в Німеччині з’явиться ще одна потенційно розколота тристороння коаліція, пише видання The Economist.

Фрідріх Мерц (ХДС/ХСС)

Альянс ХДС/ХСС, який часто називають Союзом, значно випереджає конкурентів на виборах. Їхній спільний кандидат Фрідріх Мерц став головою ХДС у 2022 році. Після тривалої політичної кар’єри Мерц залишив її у 2009 році та пішов працювати корпоративним юристом та керівником німецького підрозділу компанії BlackRock, що займається управлінням активами. Та у 2018 році Мерц знову повернувся в політику.

Він відомий тим, що займає більш жорстку позицію щодо Росії, ніж Олаф Шольц. Рейтинги Фрідріха Мерца вищі, ніж у його суперника зі СДПН.

Олаф Шольц (СДПН)

Найбільша політсила в уряді Німеччини, лівоцентристська Соціал-демократична партія може багато втратити на цих виборах. Якщо вона поступиться Альтернативі для Німеччини, як показують опитування, то вперше стане третьою за величиною партією в Бундестазі. Попри свою непопулярність, Олаф Шольц хоче знову балотуватися на посаду канцлера, хоча в партії більш вигідною кандидатурою вважають міністра оборони Бориса Пісторіуса.

Роберт Габек (Союз 90/Зелені)

Німецькі Зелені хочуть спробувати повторити успіх кампанії 2021 року, коли в них з’явилася надія на перемогу в канцлерському кріслі. Станом на сьогодні віцеканцлер і міністр економіки Німеччини Роберт Габек, який є кандидатом у канцлери, має підтримку 11%, і, напевно, йому буде важко наблизитися до 15% голосів, які Зелені набрали у 2021 році.

Зелені борються за зниження вуглецевих викидів, виступають за міграцію та займають “позицію яструба” щодо України (розв’язання суперечок силою зброї).

Аліса Вайдель, Альтернатива для Німеччини (АдН)

Ультраправу Альтернативу для Німеччини заснували у 2013 році. Її ідеологічне спрямування – проти євроінтеграції та проти імміграції іноземців. Після міграційної кризи в Німеччині у 2015-2016 роках партія прорвалася на виборах 2017 року. Тепер Альтернатива для Німеччини сподівається стати другою за чисельністю партією в Бундестазі, але не має жодних шансів увійти до наступного уряду Німеччини, оскільки жодна партія не співпрацюватиме з нею.

Сара Вагенкнехт, Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ)

Засновницею партії є колишня співголова Лівих (Die Linke). У січні 2024 року Вагенкнехт покинула Лівих і почала діяти самостійно: виступає проти німецької підтримки України та скептично ставиться до імміграції.

Крістіан Лінднер, Вільна демократична партія (ВДП)

Пробізнесова ВДП, яка є молодшим партнером ХДС/ХСС або СДПН, має як ліберальні, так і популістські елементи. Проте, за результатами поточних опитувань, партія, як і у 2013 році, не пройде 5% поріг, необхідний для потрапляння в Бундестаг.

Гайді Райхіннек та Ян ван Акен

Ліві, спадкоємці комуністів Східної Німеччини, усе ще мають популярність у східних землях. Та хай там як, вони не зможуть подолати 5% бар’єр для проходження до парламенту. Тож і висунути свого кандидата на посаду канцлера не зможуть.

Які шанси в Шольца вдруге стати канцлером

Кандидат політичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV наголосив, що в чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца доволі малі шанси вдруге отримати цю посаду.

– Через те, що вибори до Бундестагу дострокові, то часу на підготовку в СДПН вкрай мало. І Шольцу, за великим рахунком, немає чого продемонструвати електорату, як у контексті внутрішньої політики, бо Німеччина стикається з низкою викликів, так і в контексті зовнішньої політики.

Бо всі розуміють, що до лютого 2025 року російсько-українська війна не закінчиться, і Шольц, навряд чи, зможе записати собі якісь плюси, які б вплинули на електорат, – наголошує Ігор Рейтерович.

На думку політолога, дуже дивним є той факт, що соціал-демократи вирішили підтримати кандидатура Шольца, а не міністра оборони Пісторіуса, у якого набагато більше шансів. Ігор Рейтерович вважає, що тут свою роль зіграли партійні бюрократи, які не сильно хочуть якихось змін. Ці бюрократи гадають, навіть якщо програють ці дострокові вибори, то в партії буде шанс переформатуватися і через якийсь час повернутися у владу.

– Навіть якщо це буде провальний похід на вибори, і соціал-демократи не здобудуть перемогу, то принаймні на Шольца можна буде все повісити. А якщо буде Пісторіус, то йому точно треба буде давати ще шанс на наступних виборах, оскільки дострокові вибори не дають можливість повністю розкритися, – говорить політолог.

Цілком можливо, що партія хоче зберегти Бориса Пісторіуса на майбутнє лідерство, а тому не хочуть починати з його поразки.

За словами політичного експерта, хоч шанси Пісторіуса вищі, ніж і в Шольца, але опитування показують значний розрив не на користь соціал-демократів. Тож, ймовірно, це буде кінець політичної кар’єри Шольца принаймні зараз.

Те, що вибори дострокові, якраз грає проти Олафа Шольца. Якби не розвал коаліції, то вибори б відбулися наприкінці вересня 2025 року, і в канцлера був би час підготуватися.

Зараз Німеччина має низку внутрішніх проблем: відмова від російського газу на першому етапі негативно вплинула на економіку. До повномасштабної війни в Україні Росія покривала до 60% німецьких потреб у блакитному паливі. Як пишуть німецькі ЗМІ, Олаф Шольц був змушений провести коаліцію через найбільшу кризу за останні кілька років.

Також Німеччина має проблему з мігрантами (не з біженцями з України), яка тягнеться тривалий час, наголошує Ігор Рейтерович. Є проблема з безробіттям, деякі підприємства змушені скорочувати своє виробництво, наприклад, автомобільна галузь через конкуренцію з дешевими китайськими автомобілями тощо.

– Ще насувається проблема економічних взаємовідносин зі Сполученими Штатами. Адже Дональд Трамп вважає Німеччину головним супротивником у Європі. Тож ймовірно, коли Трамп стане офіційним президентом, його економічні удари будуть спрямовані проти Німеччини, – говорить Ігор Рейтерович.

Шанси Фрідріха Мерца на посаду канцлера

На думку політолога, кандидатура Фрідріха Мерца, як для України, так і для Німеччини, є хорошим варіантом:

– Чому для Німеччини? Тому що в християнських демократів точно будуть кращі шанси домовитися з Трампом, з огляду на ідеологічну близькість. Республіканці та християнські демократи – це такі споріднені політичні сили консервативного спрямування.

Проте Ігор Рейтерович застерігає сліпо вірити заявам Мерца щодо ультиматумів Путіну. На думку політолога, це своєрідний зовнішньополітичний популізм. Тому що одна справа — говорити, інша справа — потім робити. Але християнські демократи точно в деяких моментах активніше діяли щодо підтримки України. Наприклад, щодо надання дозволів на використання далекобійного озброєння. Можливо, й танки ми б раніше отримали.

Бо вони виходять із принципів справедливості – той, на кого напали, має повне право захищатися.

Проте є питання щодо коаліції в парламенті, бо з високою ймовірністю альянс ХДС/ХСС не візьме владу повністю, треба буде ділитися з іншими партіями, наприклад, із “зеленими” чи соціалістами.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, залишається чекати виборів, щоб зрозуміти, чи зміниться щось у німецькій підтримці України.