Святошинський район – один із найбільш густонаселених у Києві, де кожен метр тротуару потенційно генерує величезні прибутки. Сьогодні на кону – дев’ять локацій під тимчасові споруди (ТС), які можуть стати або джерелом наповнення бюджету, або черговою годівницею для обраних.

Поки посадовці звітують про «прозорість» та мільйонні надходження до бюджету, малий бізнес готується до найгіршого.

Через комунальне підприємство «Київ.Прозоро» у системі Prozorro.Продажі на торги виставили одразу 9 локацій під тимчасові споруди. На папері все виглядає як перемога прозорості: відкриті аукціони, електронна черга, оренда на 5 років із правом продовження.

Проте за лаштунками красивих презентацій ховається запекла боротьба, у якій малий підприємець ризикує залишитися ні з чим.

У щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля» розбираємося, які саме точки виставили на продаж та чому над «прозорими» торгами нависла густа тінь «схематозу».

Що саме виставили на торги: дев’ять «ласих» точок Святошина

Ми проаналізували лоти, які шукають господарів. Загальна сума надходжень до бюджету лише за стартовими цінами перевищує 4,2 мільйонів гривень за п’ять років. Втім, головна інтрига, чи дістануться ці місця реальним підприємцям?

1. Вул. Д. Чижевського, 3А (18 м²): стартова оренда – 6 564 грн/місяць, без ПДВ. За п’ять років місто розраховує отримати тут мінімум 393 тисячі гривень.
2. Вул. Жмеринська, 30 (10 м²): стартова ціна – 3 444 грн/місяць теж без ПДВ. Найменший і найдешевший лот. Проте саме такі точки «качають» найбільший прибуток через високу рентабельність малого формату. Очікуємо тут найжорсткіших торгів.
3. Вул. Івана Дзюби, 18/1 (30 м²) – це вже «важка артилерія», стартова ставка – 12 047 грн/місяць без ПДВ. Мінімальний контракт на 5 років потягне на 722 тисяч гривень. Якщо за локацію почнеться боротьба, ціна легко перетне позначку в мільйон.
4. Вул. Прилужна, 7 (30 м²), ціна оренди стартує з 9 745 грн/місяць без ПДВ. Прогноз мінімальних надходжень – від 584 тисяч гривень за 5 років.
5. Вул. Якуба Коласа, 25 (18 м²), поруч проходить лінія швидкісного трамвая. Ціна питання – 6 564 грн/місяць без ПДВ. Перспективна точка з мінімальним порогом входу у 393 тисячі за весь термін оренди.
6. Вул. Якуба Коласа, 25 (30 м²). Це вже другий лот за цією ж адресою, але більшої площі. Старт – 10 940 грн/місяць без ПДВ.  За 5 років – 656 тисяч гривень. Якщо обидва об’єкти забере один мережевий гравець, він фактично монополізує торгівлю на цій ділянці.
7. Проспект Академіка Корольова, 10 (18 м²), стартова плата – 6 564 грн/місяць без ПДВ. Локація біля магістралі з величезним трафіком. Місто планує отримати тут щонайменше 390 тисяч гривень за п’ятирічку.
8. Просп. Ак. Палладіна, 22 (30 м²). Ще одна «жирна» транспортна артерія. Стартова ціна – 13 003 грн/місяць без ПДВ. Мінімальна сума контракту – понад 780 тисяч гривень.
9. Просп. Леся Курбаса, 9Д (10 м²). Ще одна локація в зоні швидкісного трамвая. Малий формат за 4 334 грн/місяць. За 5 років – майже 300 тисяч гривень до скарбниці.

Варто зазначити, що апетити столичних чиновників не обмежуються лише одним районом. КП «Київ.Прозоро» раніше були оголошені аналогічні аукціони на оренду місць для МАФів у Подільському, Оболонському та Печерському районах.

Схоже, київська влада вирішила «пройтися катком» по всьому місту, витискаючи малий бізнес з найбільш ласих локацій столиці. Проте за кожним «успішним лотом» можуть стояти розбиті долі реальних людей, які роками створювали робочі місця, про що користувачі мережі і пишуть у коментарях.

«Спочатку знесли. Людей вигнали, залишили у воєнний час без «куска хліба», а тепер знову ставимо. І хто тепер буде хазяйнувати? Вже розподілили ролі? Бракує слів».

Втім, це не перша негативна реакція киян на публікації КП.

Як КП «Київ.Прозоро» похвалилося успіхами та нарвалося на народний гнів

Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» вирішило продемонструвати киянам «економічне диво». Оприлюднені цифри мали б викликати «вау-ефект»: лише за грудень 2025 року було укладено 31 договір оренди на загальну суму понад 1 мільйон гривень щомісяця. В ідеальному світі чиновників – це «чесна конкуренція» та «впорядковане середовище».

Проте в реальності київських підприємців та мешканців, судячи з коментарів, дещо інша картина.

Під «переможним» постом КП розгорнулося справжнє поле битви: замість подяк за наповнення бюджету, «Київ.Прозоро» отримало нищівну критику, звинувачення у брехні та приховуванні реальної розрухи.

• «Тільки це все брехня. Більшість вже відмовились від цих непомірних цифр! Надайте актуальну статистику з фотографіями встановлених обʼєктів, кількістю проплачених місяців котрі реально працювали підприємці…»;
• «Оренда приміщення за такі гроші? Без води, туалету, розміром в сірникову коробку. Хочу подивитись на того підприємця, який це буде орендувати і який бізнес там можна організувати»;
• «Все брехня ніхто не буде платити такої оренди!»;
• «Для кого це фуфло написано, це чим треба торгувати в цій будці, щоб платити таку оренду? Таке враження, що кияни підприємці не вміють рахувати, це просто жах».

Тінь корупції та «схематози»: чому бізнес не вірить у прозорість?

Поки КП «Київ.Прозоро» звітує про успіхи, підприємці б’ють на сполох. Як повідомляли раніше у ЗМІ, основна претензія – нові правила гри, затверджені у 2024 році, фактично витісняють тих, хто працював роками.

Крик відчаю малого бізнесу: раніше підприємці мали дозволи та сплачували внески, але тепер їхні точки демонтують (без компенсації), а місця виставляють на аукціони. Така ситуація нерідко призводила до мітингів та акцій протесту під КМДА з вимогою мораторію на демонтаж законних тимчасових споруд під час війни.

Крім того, власники кіосків звинувачували у корупції чиновників, які відповідальні за розміщення тимчасових споруд. За їхніми словами, посадовці, руками комунальних служб, нібито демонтують легальні споруди навіть із дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків.

Юрист Олександр Мельник розповідав про популярну схему «віджиму» та перерозподілу ринку тимчасових споруд, за його словами, у Києві вона працює як налагоджений корупційний механізм.

Ділки, афілійовані з владою, нібито змушують власників кіосків не в «хлібних» місцях віддавати частку в бізнесі (часто до 70%). Після отримання контролю над об’єктом, «кишенькова» комісія з питань ТС вигадує привід про зміну містобудівної ситуації.

Колишні «бідні» кіоски за рішенням цієї ж комісії переносять у топові локації – до метро та на зупинки, де вони приносять надприбутки новим «партнерам».

Також юрист додав, що процес видачі дозволів та контроль над розміщенням МАФів повністю замкнений на структурних підрозділах КМДА та підзвітних їм КП.

Чиновники вказують на те, що процедура Prozorro дозволить краще наповнювати бюджет Києва: внаслідок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах нібито буде значно зростати вартість кожної локації. Втім, у підприємців своя думка.

Представники малого бізнесу відкрито заявляють: система давно перестала бути прозорою. За їхніми словами, співробітники майданчика можуть «зливати» потрібну інформацію про конкурентів обраним учасникам та надавати неофіційні консультації щодо «правильної» подачі заявок.

Головний страх власників однієї-двох точок – повне знищення малого бізнесу. Вони фізично не здатні конкурувати на торгах із потужними «мережевиками», які мають величезні капітали та можуть легко «перебити» будь-яку ставку, фактично монополізуючи ринок вуличної торгівлі.

Хабарі поза системою

Хоча аукціони, в теорії, покликані прибрати людський фактор, корупція знаходить лазівки.

Нещодавній кейс у Солом’янському районі, де посадовець комунального підприємства торгував орендою майна в обхід прозорих процедур, показує: бажання «заробити» на комунальній власності нікуди не зникло.

Як встановила Київська міська прокуратура, посадовець за винагороду обіцяв створити умови для перемоги ФОП в електронних торгах на право оренди комунального приміщення площею понад 145 кв. м. Забирати гроші у підприємця він просив знайому, через яку загалом передали 3000$ двома траншами: спочатку 2000$, згодом ще 1000$. Під час одержання грошей посередницю та посадовця було затримано.

Дії «бізнесмена» у кріслі кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Спільниці інкримінують пособництво за ч. 5 ст. 27.  Підозрюваним обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу.

Ось така «чесна конкуренція» із кримінальним фіналом.

Справжня конкуренція чи «договірняк»?

Кейс із затриманням посадовця у Солом’янському районі на хабарі у 3000 доларів за «гарантовану перемогу» в торгах ставить під сумнів прозорість системи.

Разом з описаною столичним юристом схемою «віджиму» часток у бізнесі, ми бачимо побудову певної монополії, де право на торгівлю мають лише наближені до владних кабінетів «мережевики».

Аукціони у Святошинському районі можуть стати лакмусовим папірцем для всієї системи столичної торгівлі: якщо лоти підуть за мінімальними ставками або будуть викуплені однією-двома компаніями – це підтвердить побоювання підприємців про монополізацію ринку. Якщо ж ми побачимо реальну боротьбу і зростання ціни в рази – бюджет Києва може отримати суттєве підкріплення.

Чи стануть ці 9 локацій прикладом прозорості, чи будуть черговою справою правоохоронців?  Дізнаємося зовсім скоро.

Читайте також: «Золота рибка» чи розбите корито: 55 млн на укриття у Блиставиці віддають фірмі без техніки та з «російським шлейфом».

Фото: «Київщина 24/7», Каштан.news, Даша Гришина.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.