Нацбанк України випустив нову українську монету номіналом п’ять гривень у кількості 75 тисяч штук. 

На одній стороні цієї пам’ятної монети викарбувано стилізоване зображення безпілотного підводного апарату “Магура”, який був розроблений українцями і успішно застосовується для знищення російських армії і флоту.

На лицевому боці цієї п’ятигривневої монети зображено, як пояснюють у Нацбанку, “…на аверсі монети на матовому тлі зображено стилізований образ Магури – праслов’янської богині війни, перемоги та вічного життя, покровительки війська, на честь якої і названий безпілотний катер «Magura».”

Львівський історик та дослідник Микола Бандрівський запитує, (голови Національного банку України, Андрія Пишного) чи консультується він із фахівцями, коли впроваджує в обіг нові монети і витрачає на їх карбування немалі бюджетні кошти під час війни ?

У автора посту виникло питання, звідки Нацбанк взяв інформацію, що Магура, це – праслов’янська богиня війни, перемоги та вічного життя і покровителька війська..? Чи можете назвати першоджерело цієї вашої інформації про Магуру ? Бо, наші мовознавчі академічні видання дають лише одне значення цього слова Магура – яке походить від румунського слова “горб” і на українській території поширене майже виключно у гуцульських горах.

Чи, може, комусь там у вас не сподобалося, що це гарне слово Магура походить із Західної України і він – отой ваш персонаж-художник (вже завчено ?) вирішив за краще запозичити вигадане трактування цього слова у… росіян..?

Бо ця абсолютна вигадка про якусь “праслов’янську богиню війни”, є лише на сучасних російських пропагандистських ресурсах, зокрема у” “Словарь славянской мифологии” (“…Магура – считалась дочерью громовержца Перуна. Другое ее имя Перуница. Она живет в облаках, она прекрасна, но воинственна, за спиной у нее крылья. Сердце ее навеки отдано воинам, богатырям. На поле брани Магура подбадривает сражающихся воинственными кликами, ее золотой шлем сверкает на солнце, вселяя радость и надежду в сердца. Ну а если воин пал от удара вражеского меча или пронзенный стрелою, Магура осенит его своими крылами, коснется охладелых уст – и даст выпить воды из золотой чаши в виде черепа. Отведавший живой воды Магуры отправится в Ирий, в райские чертоги, – для жизни вечной, где и средь неземного блаженства вечно помнит он последний поцелуй Магуры.”

На сьогодні жодне (!) із наукових джерел не підтверджує таке ототожнення.

Одне слово, сьогоднішня наука ніяким чином не підтверджує ні існування у пантеоні давніх слов’ян якоїсь богині Магури, ні її зв’язок з військом, перемогою чи вічним життям. Можливо той, хто розробляв проект чи ескіз цієї монети, у зв’язку з якимись особистими причинами не втримався, щоби не закамуфлювати у пропаганді цього зображення – на сучасній українській монеті – його російське першоджерело.

Більше того, російські вчені вважають, що колись був один спільний пантеон язичницьких богів – для предків сьогоднішніх росіян, українців і білорусів. Так от, із цього “спільного” давньослов’янського пантеону нібито і має походити ота “богиня Магура”.

Отож, питання до сьогоднішнього Голови Національного банку України, Андрія Пишного: це за вашою особистою вказівкою – на сучасних українських металевих грошах – пропагуються російські псевдоісторичні наративи..? Чи ви просто машинально підписуєте усе те, що підсовують вам ваші підлеглі..?

Чи в штаті Національного банку України є відповідна особа від Служби Безпеки України, яка б (теоретично) мала б наглядати за зумисним поширенням таких проросійських маніпуляцій із українськими грошима та ще й за бюджетні кошти. Але, якщо така особа від СБУ у вас все ж таки є, то вона точно не працює на Україну…,- робить висновок Микола Бандрівський.