У родині свекрів проблема – зовиця Наталя народила 3 дитину і вони чомусь вирішили, що це ми з чоловіком маємо їх житлом забезпечити. Наталя з дітьми і чоловіком Дмитром живе в однокімнатній, а їм тісно! Свекруха над усе донечці хотіла б допомогти, але Лідія Василівна працює продавцем, а свекор Ігор Степанович столяром у цеху. Мій Тарас давно працює на іноземну компанію, має керівну посаду, я вчителька. У нас двоє дітей, вони школярі. Намагаємось всіляко допомагати свекрам: і з комуналкою, і з продуктами чи ліками.

Вони помалу зводять кінці з кінцями, якби не дочка. Наталя вискочила заміж ще в університеті, навчання кинула. Її Діма – звичайний автослюсар, а вона не вилазить з декрету. От коли мова пішла про третю вагітність, вирішили розширюватись. Але в самих грошей немає. Свекри продали дачу в селі, тільки за неї багато не виручили. Там пару соток землі, маленька хатинка, навіть вода не проведена. Вже почали квартиру зовиці підшукувати. Але грошей не вистачає, тому прийшли до нас.

Свекруха купила дітям по шоколадці, хотіла підлеститися. Лідія Василівна одразу почала жалітися, як донечці погано, бо Діма уже ховається від ТЦК, а так народить третю дитину і буде спокій. 

– А з житлом треба допомогти. Нам би ще 15 тисяч.

– Гривень?

– Та ти жартуєш? Доларів.

Я б і гривнями не дала, а тут свекруха таку суму запросила, що аж страшно.

– Нам кредит не дають, та знаємо, що у вас є гроші. 

– Ви б краще вихованням дочки займалися, а не гроші наші рахували!

У нас з Тарасом теж були плани: ремонт затіяли і машину хотіли купити. А свекруха очікувала, що все зовиці віддамо до копійки. 

– Не хочете зичити, то візьміть за нас кредит! Ми будемо сплачувати.

– Тоді пишіть розписку.

– Та що ти таке говориш? Ми ж родичі.

Свекруха була дуже зла, що вернулась від нас без нічого, а на другий день мені подзвонила Наталя, дуже плакала:

– Добре вам жити, маєте грошей неміряно і в Тараса бронь, а ми крутимось, як можемо! Ніколи не думала, що ти така скупа! От потрапиш у мою ситуацію, ще пошкодуєш!

Але я принципово вирішила не давати гроші і чоловік мене підтримує. А свекруха нарікає, каже, що через мене син став підкаблучником. Вже почала розпускати плітки, яка я скупердяйка. Та я стою на своєму – хай спочатку головою думають, а потім у борги залазять. А як ви вважаєте? Потрібно допомагати сім’ї зовиці?