Великодня паска 2026 року стала не лише символом свята, а й відображенням змін у фінансовій ситуації українців. Сьогодні вона загалом дорожчає у порівнянні з купівлею готової випічки.

Великдень в Україні завжди супроводжувався традиціями, сімейними звичаями та ароматом свіжоспеченої паски. Однак, у 2026 році питання цін на цю священну страву набуває економічного виміру. За даними Forbes Ukraine, собівартість домашньої паски зросла на 19% за рік, досягнувши 427 гривень, що перевищує офіційний рівень інфляції, що складає близько 7,9%.

Цей феномен пояснює складання паски, оскільки основні інгредієнти – вершкове масло, яйця, молоко та цукор – стали дорожчати особливо сильно. Вони формують основний рецепт і в той же час найбільше впливають на вартість. Внаслідок цього паска стала відображенням суттєвих витрат, які заважають родинному бюджету.

При цьому, істотні зміни стосуються не лише вартості продуктів. У розрахунках вперше врахували витрати на електроенергію та вартість праці. Якщо оцінювати час, витрачений на приготування, через середню зарплату, стає очевидним, що випічка домашньої паски перестала бути “безкоштовною” традицією. Витрати на працю разом із інгредієнтами становлять майже 60% загальної вартості.

Ця тенденція змінює уявлення про вибір. Раніше багато людей готували паску вдома, щоб зекономити, але тепер покупка готової страви в супермаркеті виявляється дешевшою, ніж домашнє приготування.

Особливо це важливо для пенсіонерів. Протягом року середня пенсія зросла приблизно на 13%, тоді як вартість паски зросла на 19%. Це вказує на те, що святкова випічка стала менш доступною для людей похилого віку, що підкреслює соціальну нерівність.

Для працюючих українців ситуація виглядає трохи оптимістичніше: зростання зарплат частково компенсує подорожчання. Але, навіть у цьому випадку, паска перестає бути незначною витратою, а святковий стіл стає частиною планування бюджету.

У розрізі тривалого періоду все це стає ще помітніше. За останні п’ять років собівартість паски зросла удвічі. При цьому зарплати покращилися приблизно на 2,2 рази, а пенсії – лише на 1,9 рази. Це свідчить про те, що одинакова інфляційна динаміка по-різному впливає на різні соціальні категорії.

Наразі ринок пасок переживає зміни: окрім доступних варіантів, активно розвивається сегмент преміум-виробів. У 2026 році з’явилися крафтові паски вартістю до 17 тисяч гривень, які виконують роль елітних подарунків.

Отже, великодня паска вже не просто кулінарний атрибут святкування, а й економічний індикатор, що демонструє зміни у вартості життя, праці та часу в Україні. Приготування паски тепер не обіцяє економії. Натомість, це стає питанням традицій, емоцій та особистого вибору, що вже не такою мірою визначається цифрами, а більше — цінностями.