“Інсульт” та нова посада для Данилюка. Як Надал допоміг розбагатіти особистому воєнкому

Війна

У грудні 2023 року до редакції Politreno звернувся тернополянин, який запропонував привернути увагу жителів Файного міста до несправедливого масового бронювання від військової служби працівників Тернопільської міської ради. Не важко здогадатися, що підлеглі Сергія Надала не поспішають ділитися інформацією з цього приваду, утім, й відкритої інформації достатньо, щоб дослідити це питання. Вивчивши надані автором листа дані та провівши поверхневу аналітику, ми зацікавилися постаттю Сергія Данилюка, як вважалося на той час, начальника Тернопільського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У результаті ми отримали повноцінне журналістське розслідування щодо головного військового комісара міста. Та як з’ясувалося уже на початку 2024 року – вже колишнього…

Під час написання матеріалу у Сергія Михайловича зненацька «стався інсульт» і він був змушений написати заяву про звільнення та злягти у психоневрологічну лікарню під дбайливе крило Володимира Шкробота. Цю інформацію нам підтвердили відразу кілька джерел з медичної сфери. Його дохід за 2023 рік на посаді керівника ТЦК склав 1 271 219, іншими словами, щомісяця Данилюк заробляв 100 тисяч гривень.

За наявною у нас інформацією, «інсульт» збігся із рішенням щодо його відправки до 22-ої окремої механізованої бригади. Як ми усі пам’ятаємо, тоді президент видав розпорядження «провести чистки» серед голів ТЦК і Данилюка спіткала доля його колеги з обласного воєнкомату.

Тоді нам здалося, що стаття про Сергія Данилюка втратила сенс і тому «здали його папку в архів». Однак днями ми дізналися про нове призначення післяінсультного ексвоєнкома. Сергій Надал «зцілив» Данилюка і на цей раз він очолив Тернопільський міжшкільний ресурсний центр Тернопільської міської ради. Ця установа займається військовою підготовкою школярів Тернополя й розташована в центрі міста на вулиці Багатій, 7.

Отже, ми вирішили завершити розслідування й донести до тернополян інформацію про колишнього особистого військома Сергія Надала.

Залізобетонна броня

З весни 2022 року згаданий вище автор листа до редакції направляв звернення та скарги, у тому числі до Міноборони України, з тим, щоб працівники Тернопільської міської ради уточнили свої військово-облікові дані в Тернопільському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Минув рік листування і тернополянин нарешті отримав вiдповiдь Тернопільського ТЦК СП від 26 лютого 2023 року №10/2/2304, у якій йому повідомили, що станом на 24 лютого 2023 року Тернопільським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки проводиться уточнення військово-облікових даних усіх працівників Тернопільської міської ради з викликом військовозобов’язаних до ТЦК.

З відкритих джерел дізнаємося, що «у Тернопільській міськраді без трьох осіб півтисячі працівників, з них чоловіків віком від 18 до 60 років – 124».

Про це журналістам свого часу повідомив секретар міськради Ігор Гірчак. Мобілізованих – 10 осіб, з них двоє загиблих.

Щодо працівників, які перебувають під бронею, у міській раді послались на «службову інформацію» та ст. 10 закону України «Про доступ до публічної інформації».

Провівши елементарні математичні підрахунки, самостійно з’ясовуємо, що з урахуванням двох загиблих, із 122 працівників міської ради, які за віком підлягають мобілізації, лише 8 чоловік мобілізовано. Отже, решту 114, як можна здогадатися, заброньовано. Це означає, що 93% працівників Тернопільської міської ради, які підлягають мобілізації, є заброньованими.

Якщо це так, то результатом «уточнення військово-облікових даних працівників Тернопільської міської ради», як про це повідомив обласний військовий комісар, стало їх масове бронювання.

Але це незаконно, адже у постанові Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 зазначається, що «кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню й займають посади а органах місцевого самоврядування, окрiм військово зобов’язаних, зазначених в абзаці третьому цього пункту, повинна становити 50 % кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку».

Навіть, якби Тернопільська міська рада подала у списку на бронювання усіх працівників, а це 122 людини, то 50 % від 122 людей становить 61 людина, але аж ніяк не 114.

Через це автор листа звернувся до РНБО й Міністерства оборони України з проханням здійснити перевірку законності масового бронювання працівників Тернопільської міської ради.

РНБО відписалося, що такі питання знаходяться у компетенції Кабінету міністрів й переслало звернення тернополянина туди.

Порядок бронювання військовозобов’язаних (ПКМУ від 27 січня 2023 р. N76) дозволяє бронювати працівників, які працюють в органах місцевого самоврядування аж до кінця строку проведення мобілізації, але тільки якщо це необхідно для функціонування зазначених органів.

«Чи всі заброньовані такі необхідні? Ми утримуємо чиновників, які придатні до військової служби, але не захищають нас, бо заброньовані до кінця війни. Я вважаю це несправедливим, коли інші мобілізовані тернополяни служать вже майже два роки. За таке комусь має бути соромно.

Я розумію, що не повинен йти до війська ні пан Надал, нi його заступники та інші високопосадовці міськради, які прямо передбачені в законі і які дійсно необхідні для забезпечення функціонування міськради. Не повинні служити й працівники, непридатні за станом здоров’я, або ж працівники передпенсійного віку. Але масово бронювати працівників, придатних до військової служби – це вже занадто», – пише до редакції тернополянин.

У своєму листі чоловік згадує про близькі родинні стосунки між керівником Тернопільського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергієм Данилюком і працівниками міської ради.

Politerno вирішило дізнатися, що саме мав на увазі наш читач.

Данилюк + ТМР = заможність

Як з’ясувалося, автор листа мав рацію, дружина Сергія Михайловича Данилюка – Ірина Володимирівна Данилюк – працює головним спеціалістом сектору регуляторної політики та підприємництва Тернопільської міської ради. Це дуже «прибутковий» підрозділ у підпорядкуванні Сергія Надала – регулює підприємницьку діяльність у місті.

Сам Сергій Михайлович призначений на посаду начальника Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки у листопаді 2018 року після кількох років роботи військовим комісаром Зборівсько-козівського об’єднаного районного військового комісаріату.

Данилюк у Зборові “розрулює” конфлікт з матерями та дружинами призовників

Відповідно до директиви Міністерства оборони України від 2 вересня 2020 року Тернопільський об’єднаний міський військовий комісаріат з 1 листопада 2020 року реорганізовано у Тернопільський об’єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Але ми повертаємося до дружини Сергія Михайловича і Тернопільської міської ради, адже нас чекає «сюрприз» – наприкінці липня 2019 року, через рік після призначення, Тернопільська міська рада надає гр. Данилюку Сергію Михайловичу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0714 га (кад.номер 6110100000:08:015:0970) безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою вул. О.Довженка. У серпні 2020 року процес передачі ділянки у власність тоді ще військовому комісару був завершений.

Нині у реєстрі чомусь власника ділянки не зазначено, та й сама вона не забудована й знаходиться в дворі по вул. О.Довженка, 24:

Отримав пан Сергій в 2020 році від Сергія Надала й свою гаражну ділянку.

А тепер відкриваємо електронну декларацію Сергія Данилюка, щоб зрозуміти, де він проживає.  

При звільненні, 27 грудня 2023 року, Сергій Михайлович декларує земельну ділянку на 24 м. кв. та житло батьків дружини – квартиру на 98,2 м. кв. З автомобілів у сім’ї Данилюк Honda CR-V 2020 року випуску.

Але нас цікавить зазначена у декларації квартира – її власником є Пархонюк Володимир Петрович. Це батько Ірини Данилюк і він працює головним інженером ПАТ «Техінмаш». Це відоме в Тернополі підприємство на Микулинецькій, що займається обробкою металів. А ось фото з наради щодо питання виконання превентивних заходів з охорони праці і промислової безпеки на цьому підприємстві. Володимира Пархонюка ми знайшли саме через згадку про нього, як про відповідального за техніку безпеки на підприємстві.

У нас виникли великі сумніви, що головний інженер ПАТ «Техінмаш» насправді придбав у 2023 році досить коштовну нерухомість у новобудові на Тролейбусній, 9б – навпроти місця роботи зятя. Адже мова йде не лише про трикімнатну квартиру. Володимир Пархонюк є власником одразу двох приміщень на 20 квадратів кожне у цьому ж будинку.

Що цікаво, у 2021 та 2022 роках Сергій Данилюк вказував у деклараціях «піднайом» квартири на 55,6 кв. м. у Данилюк Тетяни Степанівни.

Ким є ця жінка Сергію Данилюку, ми так і не зрозуміли. Але подиву нашому не було меж, коли з’ясувалося, що ця квартира теж знаходиться на Тролейбусній, 9б. І користується Сергій Данилюк нею з часів «комісарства» у Зборівському районі.

Як відомо, зазначений будинок зводила компанія «Матла» відомої та дуже близької до міського голови Тернополя Сергія Надала бізнес-родини.

Отримавши наведену інформацію, розуміємо, що не все просто з Сергієм Данилюком, а тому починаємо досліджувати його біографію та зв’язки.

Бізнес Данилюків

Сергій Данилюк родом з села Соколів Бучацького району, у якому на вулиці Шкільній йому та його матері Надії Йосипівні належить досить великий будинок та земля під ним.

У цьому селі Сергій Данилюк має лише одну земельну ділянку с/г призначення – розміром 1,9 гектара. А от у його матері у власності п’ять таких ділянок: 1,6298 га, 0,2201 га, 0,2437 га, 1,7035 га, 1,763 га. Більше 5 гектарів. І це лише у Соколові.

Де б ще мати військового комісара могла мати землю? Звісно ж там, де за призов до війська відповідав її син! У селі Велика Плавуча, яке знаходиться неподалік Зборова, Надії Йосипівні належать ще п’ять сільськогосподарських земельних ділянок 0,2 га, 0,4 га, 0,3387 га, 3, 8945 га, 1,7143 га:

Усю цю землю пані Надія здає в оренду агропідприємствам.

Але це пасивний дохід Надії Йосипівни. Заробляє мати Сергія Данилюка й на медичних закупівлях для комунальних установ Тернополя. Принаймні за документами цей бізнес належить їй.

Так, у квітні 2021 року на Надію Данилюк була зареєстрована компанія «К’юмед» з основним видом діяльності – діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У 2022 році ця фірма отримала замовлень лише на 6 150 грн. Утім вже на наступний рік Надія Йосипівна «натендерила» на 11 964 358 грн. Ну і в 2024 році ще на 5 763 158 грн.

Основними замовникам її послуг виступили КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» та КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТМР.

Закуповує пані Надія для лікарень різні медичні вироби:

Як правило, до цих тендерів виникають запитання у контролюючих органів, адже супроводжуються вони чисельними порушеннями та завищенням цін:

Цей бізнес, судячи зі всього, справді родинний, адже задіяна у ньому ще одна Данилюк, але вже Юлія Іванівна. Підписи під документами в статусі директора «К’юмед» ставить саме ця жінка:

Але Юлія Іванівна Данилюк управляє не лише ТОВ «К’юмед». На неї записаний ще один схожий і співзвучний бізнес – ТОВ «Юмед Плюс», яка значиться у чорному списку АМКУ:

А ще у 2022 році пані Юлія зареєструвала ТОВ «МедФокс», найбільшими клієнтами якого є все ті ж КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» та КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТМР:

Заробляє Юлія Іванівна на медичних закупівлях і в статусі ФОП:

Ким є Юлія Данилюк для ексвоєнкома Сергія Данилюка – невідомо. Ми не знайшли інформації щодо цієї особи, а на дзвінки за номери згаданих нами компаній ніхто не відповів.

Однак діяльність Юлії Іванівни у компанії ТОВ «К’юмед», зареєстрованої на матір Сергія Данилюка, чітко вказує на їхню близькість. Робота ж дружини Сергія Михайловича у Тернопільській міській раді, ще й у сфері регулювання підприємницької діяльності, зв’язує усе описане в єдиний корупційний ланцюг, який, звісно ж, не зміг би функціонувати без схвалення тернопільським міським головою Сергієм Надалом.

Сергій Данилюк п’ять років відповідав за призов на військову службу у Тернополі. За цей час, як ми бачимо, чоловік накопив чималі статки, догоджаючи побажанням свого покровителя Сергія Надала. Догоджав Сергій Михайлович меру Тернополя настільки сумлінно, що той навіть допоміг йому уникнути відправки на фронт, «пробивши» інвалідність через фіктивний інсульт. І це на тлі повальної «бусифікації» пересічних тернополян та переслідування повістками неугодних журналістів. Тепер же, коли хмари над Данилюком розвіялися, Сергій Віталійович прилаштував його у нове, хоч і не таке прибуткове крісло. Злочинна система, яку мер Тернополя вибудовував протягом 14 років, все ще працює. Поки що працює…

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь