Війна змінила український ринок праці. З одного боку роботодавці «б’ють на сполох», бо не вистачає кваліфікованих працівників, з іншого – кількість підприємців зростає. Нестабільна ситуація впливає на економіку країни.

Яка ситуація на ринку праці Івано-Франківщини, чи є “кадровий голод” та як його долають в області за допомогою молоді, пенсіонерів та іноземців, та яку тут роль можуть зіграти ТЦК – про це та інше журналісти ПІК спілкувалися із Василем Цимбалюком – директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Кадровий голод та «виплатна каса»

Василю Дмитровичу, ми з вами спілкувалися ще до початку великої війни. Але якщо тоді ми говорили про велику кількість безробітних та, відповідно, вакансій, то сьогодні варто говорити про кадрову кризу. Здається, що кожен роботодавець думає лише про одне – де взяти працівників. Хіба не так?

В країні війна та проблеми не тільки з працевлаштуванням. Івано-Франківська область тилова і ми, в Службі зайнятості, стараємося працювати якомога більше, щоб забезпечити роботодавців працівниками. Адже забезпечення робочою силою – це податок у місцевий бюджет та підтримка економіки країни в цілому.

Програми Служби зайнятості з того часу не змінилися, а навпаки їх стає все більше, особливо, саме тих активних програм, де ми можемо бути корисні роботодавцям.

Але кадровий голод – є. Сьогодні ми бачимо дуже великий попит на робочу силу, а саме на робочу силу чоловіків. Зокрема, у будівельній та переробній галузях та виробництві. За допомогою напрацювань, які є в Службі зайнятості, не лише в нашій області, а й в цілій країні, ми потроху виходимо з цієї ситуації.

Яким чином? Які маєте напрацювання?

Служба зайнятості створює програми, які сприяють залученню жінок до тих чи інших професій, які раніше вважалися «чоловічими». От зараз ми хочемо ліцензувати професію ліфтера в Івано-Франківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Теорію будуть вивчати в центрі профтехосвіти, а практичні навички здобуватимуть у роботодавця. Плануємо чоловіків навчати на встановлення ліфтів, а жінок – на їх обслуговування. Це буде перший крок в нашій області, де ми зможемо на чоловічі професії працевлаштовувати жінок.

Василю Дмитровичу, а якщо брати глобально: половина чоловіків воює, інші – повиїжджали. Як в такій ситуації щось планувати й думати про економіку країни. Ви спілкуєтеся з підприємцями, бачите ситуацію в тилу.
Як вам виглядає, що буде далі?

Тут ми також маємо певні напрацювання. У зв’язку з тим, що брак кадрів, ми повинні залучати студентську молодь. Студенти випускних курсів повинні залучатися для допомоги роботодавцям, а також закривати ті чи інші вакансії пенсіонерами. Ця ініціатива вже частково втілена в життя. 15 тисяч пенсіонерів по Україні працевлаштувалися цього року за сприяння служби зайнятості. За допомогою цих людей, які вже на заслуженому відпочинку, але ще хочуть працювати й отримати додатковий заробіток, закриваємо вакансії, які подають роботодавці.

На Івано-Франківщині розвинена будівельна галузь. І зрозуміло, що в цій галузі не завжди може працевлаштуватися пенсіонер чи студент, бо потрібна фізична сила. Як нам відомо, деякі забудовники вже подумують залучати на роботу іноземців. Можливо, Служба зайнятості буде працювати з таким напрямом роботи –  як забезпечення роботодавців іноземними працівниками, чи може таке бути?

Так, дійсно такі процеси є. Зараз наша будівельна галузь справді бере на роботу іноземців. Місія Служби зайнятості в тому, що до нас звертається роботодавець із тим, що хоче працевлаштувати іноземців, і ми надаємо дозвіл. Цей дозвіл не безкоштовний. Та ми пішли на зустріч роботодавцям і скоротили терміни його видачі. Зі сторони Служби зайнятості ніякої затримки не має. Ми тільки «за» такі процеси.Але щоб забезпечувати роботодавця іноземними працівниками – це не наша компетенція. Я не знаю, де і як вони шукають цих працівників, де розміщують вакансії. Ми лише надаємо дозвіл.

Державна служба зайнятості завжди була флагманом у працевлаштуванні. Зараз бачимо все більше приватних рекрутингових агенцій. Чи не переберуть вони на себе  ваші повноваження?

Ми співпрацюємо із приватними рекрутинговими агенціями. Бо тепер у нас є загальна база вакансій. Якщо раніше у нас були лише ті вакансії, які подає роботодавець, то зараз маємо загальну інформацію, не лише по області, а й по Україні. Рекрутингова компанія може знайти працівника роботодавцю і за це взяти кошти. Служба зайнятості працює безплатно. Тож ми не конкуренти.

А що робите для комунікації з мешканцями області, щоб вони зверталися до вас?

Для кращої комунікації із роботодавцями та й в цілому з мешканцями, які хочуть відкрити власну справу, розширити наявний бізнес, отримати більші гранти, придбати житло – ми відкриваємо офіси «Зроблено в Україні, де ми надаємо великий спектр послуг. В офісах працюють фахівці, які пройшли навчання. На Прикарпатті такі офіси є в Івано-Франківську, Коломиї та Калуші.

Служба зайнятості зараз є не «виплатною касою», а сервісною установою, де ми надаємо великий спектр послуг. Ми відкриті, працюємо та готові до праці.

Зарплата – 40-50 тисяч – це де?

Враховуючи те, що відкриваються офіси «Зроблено в України», можемо робити висновок, що попит на послуги Служби зайнятості – є. Василю Дмитровичу, то скільки зараз є вакансій та шукачів роботи?

Попри війну кількість роботодавців, які подають вакансії – збільшується. Порівняно з минулим роком, ця кількість зросла на 23%. Зараз у нас у базі даних є близько двох тисяч вакансій, а тих, які шукають роботу і перебувають на обліку – 2700 осіб. З них 1500 отримують допомогу по безробіттю, а 1200 у пошуку роботу.

Які фахівці зараз найбільш потрібні? Й яка сфера показує найвищі заробітні плати?

Більшість вакансій – це робітничі сфери: електрики, монтажники, зварювальники. Є потреба у продавцях, офіціантах тощо.

Найбільші заробітні плати зараз показують будівельна та промислова галузі. Рівень заробітної плати зростає по місяцях. Наші роботодавці підвищують зарплати, а стимулом став релокований бізнес. Коли до нас почали переїжджати підприємці з інших регіонів , вони одразу показали високий рівень заробітної плати (на даний час це 90 підприємств, які співпрацюють з службою зайнятості). І місцевий роботодавець вимушений підвищувати зарплату для того, щоб укомплектувати ту чи іншу вакансію.

Які приблизні суми найвищих зарплат?

Орієнтовано можу сказати, що зараз найвища заробітна плата – це 30-50 тисяч гривень у будівельній галузі. Роботодавці готові платити за роботу людей, які готові працювати.

А як щодо допомоги безробітним, яку суму вони отримують?  

У зв’язку з воєнним станом термін виплат скоротився до трьох місяців. Також і скоротилася сума. Наразі максимальна – це 7100 гривень.

Для тих людей, які не отримують виплати, ми пропонуємо суспільно корисні роботи, де вони отримують ще більшу суму ніж допомога по безробіттю. Це кошти у розмірі півтора мінімальної заробітної плати.

До суспільно корисних робіт ми залучаємо і вимушено переміщених осіб, і тих, хто не перебуває на обліку в службі зайнятості. Таким чином, люди й приносять користь, наприклад, плетуть маскувальні сітки, і мають виплату.

Упередження про Службу зайнятості

Василю Дмитровичу, якщо говорити про бізнес, то існують два міфи щодо вашої роботи. З одного боку, підприємці кажуть, що єдина структура в Україні, яка хоче щось дати, а не забрати – це Державна служба зайнятості, а з іншого – кажуть, що з державною структурою краще не мати справи. Як думаєте, чому побутують такі думки?

Вся проблема у недостатній кількості інформації. Часто люди чують лише про наші послуги. Наприклад, що можна взяти грант на відкриття власної справи. При цьому не знають деталей, що не має жодних відсотків, а із зобов’язань -лише створити два робочих місця та сплачувати за них податки. І саме коштом податків протягом трьох років підприємець відшкодовує грантові кошти.

Коли люди чують ці умови, саме тоді їхня думка змінюється.

Можливо, людей лякають багато звітів, документів?

Таке було тільки спочатку, коли грантові програми стартували. Зараз все спрощено для людей. І на Прикарпатті ця програма популярна – люди відкривають власні справи. У 2023 році коштом цієї програми створили 1340 робочих місць. Цьогоріч за 11 місяців – півтора тисячі.

Але все ж, ви якось контролюєте роботодавців, відстежуєте куди спрямовуються кошти?

Це наш обов’язок – подивитися, як підприємець облаштувався, чи дійсно придбане обладнання та створені робочі місця. Виїзди до підприємців здійснюють наші фахівці, або ж я особисто. Іноді, є випадки порушення умов договору мікрогранту.

Хто найчастіше бере такі гранти, та які справи відкривають?

Найчастіше відкривають заклади громадського харчування, сто, дитячі кімнати та розважальні центри. Також автосервіси й заклади у сфері медичних послуг. Щодо локацій, то, звісно ж, це Івано-Франківський район, а також Косівський.
Ми також в першій трійці з надання грантів та мікрогрантів учасникам бойових дій. Наразі 68 учасників бойових дій отримали кошти на започаткування чи розвиток свого бізнесу.

Співпраця з ТЦК

Василю Дмитровичу, співпраця з учасниками бойових дій зараз доволі важлива. Чим ще може бути їм корисна Служба зайнятості?

Ми стараємося комунікувати з учасниками бойових дій тоді, коли вони звільняються. Саме тому хочемо співпрацювати із ТЦК та СП, адже вони знають, коли людина повертається у цивільне життя. Хочемо, щоб наші фахівці одразу з ними спілкувалися й пропонували наші послуги.

Учасникам бойових дій ми пропонуємо наші послуги: підбір роботи, навчання, відкриття власної справи та всі послуги, які надаємо.

Нещодавно в Івано-Франківській ОВА відкрився ветеранський простір. Там також буде працювати наш працівник, який надаватиме послуги ветеранам.

Коли створювалися рекрутингові центри до ЗСУ, то чи не розглядалася Служба зайнятості як механізм залучення людей до війська?

Буквально цього тижня отримав дзвінок від військових. Намітили зустріч, будемо продовжувати співпрацю, зокрема щодо навчання керування дронами.

Перемогу не треба чекати, її треба наближувати

Василю Дмитровичу, ви згадали про воїнів, і позаду вас стяг однієї із бригад, які захищають Україну від ворога. Як ви допомагаєте захисникам?

Працюємо і в цьому напрямку. Кожен з нас щось має робити. Ми маємо, так би мовити, відносно спокійні умови, тилову область, тому ми маємо давати високі результати роботи.

У травні Івано-Франківська служба зайнятості організувала благодійний аукціон «Разом до перемоги» на підтримку 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-тої ОГШБр «Едельвейс». Виставили понад 30 лотів й виручили понад 1 мільйон 260 тисяч гривень.

За ті кошти придбали дрони, скиди та інше необхідне воїнам. Я особисто передав все хлопцям з 109 батальйону у Донецькій області.

Також ми збираємо кошти й у нас в центрі зайнятості, віддаємо одноденний заробіток на ЗСУ. У нас сім працівників воюють, ми їм допомагаємо. Адже кожен працівник розуміє, що перемогу не треба чекати, її треба наближувати, для неї треба щось робити.

Плани на 2025 рік

Попри війну, ззовні ми бачимо, що Служба зайнятості працює та має певні перемоги: ви у лідерах серед облаштування робочих місць, видачі грантів та мікрогрантів, відкрили три офіси «Зроблено в Україні» та організували масштабний форум, який зібрав понад 250 роботодавців всієї області.

А як щодо наступного року, які перемоги ви для себе запланували на 2025 рік?

Щодо планів на наступний рік, звичайно, хочемо покращити співпрацю з бізнесом та навчальними закладами. У планах активізувати профорієнтаційні заходи для школярів. Вже спілкувалися про це з Віктором Кімаковичем, директором Департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОВА.
Хочемо донести учням, молоді, що зараз не має престижних професій, а є затребувані. Молоді треба розповідати, яких спеціалістів потребує сучасний ринок праці і які професії будуть потрібні в майбутньому.

Ми сподіваємося, що невдовзі закінчиться війна, буде відбудова нашої країни, та будуть потрібні кадри й, відповідно, наша Служба зайнятості теж.

Окрім того, для людей, які будуть повертатися із-за кордону, ми маємо багато пропозицій від роботодавців, і готові їм надавати допомогу щодо працевлаштування тут.

І наостанок, що побажаєте нашим читачам?

Якщо ви втратили роботу і бажаєте навчитися, перенавчитися, започаткувати свій бізнес – звертайтеся в Івано-Франківської обласної служби зайнятості, де ви отримаєте повний спектр послуг щодо вашого подальшого життя та реалізації ваших ідей тут, в Україні.

Розмову вели Оксана Камінська та Надія Дзінько
Фото: Іван Денисюк

Читайте також:

Читайте нас у тг