Будь-який досвідчений управлінець розуміє важливість командної роботи. Ефективно працювати наодинці дуже складно – а якщо ти президент, то взагалі неможливо. Дональд Трамп, який вже очолював Сполучені Штати, а до цього десятиліття займався великим бізнесом, явно це розуміє. А тому, скоріше за все, вже думає, яку команду призначити у свій кабінет.

Аналіз цього питання ускладнюється тим, що новообраний президент США майже не називав конкретних прізвищ у публічному просторі. Втім, вже зараз можна зробити певні припущення стосовно кандидатур та оцінити вірогідність їхнього призначення.

Кого ж Трамп обере для керування своїм апаратом? Що всі потенційні кандидати думають про Україну та війну з РФ? Агентство UA.News розбиралося в питанні.

 

Хто може стати держсекретарем

Перш за все, слід ще раз зазначити: мабуть, ніхто окрім Трампа поки що не знає офіційних кандидатур. Коли американські медіа намагалися це дізнатися, у передвиборчому штабі республіканця заявляли, що політик «поки не визначився». Але періодично Дональд Трамп все ж згадував тих чи інших персоналій у своїх публічних виступах – особливо стосовно того блоку, який стосується зовнішньої політики. Саме це, до речі, є найважливішим конкретно для України.Тут одразу варто згадати про потенційних держсекретарів. В американській політичній системі ця посада є таким собі гібридом прем’єр-міністра та голови міністерства закордонних справ. Експерти називають наступні гіпотетичні кандидатури.

1. Рік Гренел. Це колишній посол США у ФРН та виконуючий обов’язки директора національної розвідки. Кажуть, що він активно працює стосовно питань, які стосуються обмеження впливу Китаю. Саме Гренел влітку-2024 озвучив тезу про те, що мирний план по завершенню війни в Україні має передбачати окремі «автономні зони» на ТОТ. Також він вважає, що найближчим часом Київ не варто брати у НАТО.
2. Білл Гагерті. Це сенатор від штату Теннесі, що на сході країни. Він активно підтримує Трампа з часів виборів-2016. Варто зазначити, що в лютому цього року Гагерті не підтримав голосування за пакет національної безпеки, де було додаткове фінансування України.
3. Роберт О’Браєн. Наразі він працює радником Трампа з питань нацбезпеки. Його позиція стосовно нас досить дихотомічна. З одного боку, О’Браєн закликав збільшити санкції проти країни-агресорки, аби змусити Москву всістися за стіл переговорів. З іншого боку, політик вважає членство України в НАТО передчасним та «провокативним».
4. Майк Вальц. Він є членом Палати представників (нижня палата Конгресу США) від Республіканської партії. Його позиція чимось схожа на підхід О’Браєна. З одного боку, Вальц підтримує надання зброї для ЗСУ та зняття обмежень на її використання. Окрім цього, він виступає за подальше застосування антиросійських санкцій. Але з іншого боку Вальц неодноразово вимагав звітування про використання американських коштів, направлених на допомогу Україні, а також не підтримує модель демократів – «підтримувати стільки, скільки це потрібно».
5. Марко Рубіо. Це сенатор-республіканець від штату Флорида та колишній опонент Трампа. Публічно підтримує план новообраного президента стосовно необхідності завершити війну в Україні перемовинами. При цьому Рубіо окремо давав зрозуміти, що абсолютно не знаходиться на стороні РФ.

«Загалом всі ці кандидатури… об’єднує зміщення фокусу у міжнародній політиці та націлення на зменшення впливу Китаю», – так прокоментував ситуацію нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк у своєму Telegram.

 

Хто стане віцепрезидентом

Тут кандидатура лише одна – це Джей Ді-Венс. Він є близьким соратником Трампа. До того ж специфіка американської політичної системи полягає в тому, що віцепрезидент обирається разом із президентом США. У кожного кандидата на президентство є у такій собі «зв’язці» кандидат на віцепрезидентську посаду. Він завжди представляє ту ж політичну партію, що і президент – тобто в даному випадку це республіканці.

Цей чиновник очолює Сенат та має ряд інших важливих функцій зі значним впливом на зовнішню і внутрішню політику. Фактично він є другою особою в державному управлінні. Якщо щось стається з президентом, його посаду обіймає віцепрезидент та бере на себе повноту управління країною.

Що ж до позиції Джея Ді-Венса, то її досить складно назвати дружньою до України. Політик відомий своїм досить скептичним ставленням до національних інтересів Києва в їхньому нинішньому форматі.

Наприклад, у квітні 2023 року Венс разом з 18 іншими представниками Республіканської партії підписав листа президенту США Джо Байдену, в якому зазначив, що що «необмежена допомога Україні Сполученими Штатами Америки має бути припинена». Підписанти листа ж «рішуче виступають проти всіх майбутніх пакетів допомоги, якщо ці пакети допомоги не будуть пов’язані зі прозорою дипломатичною стратегією довести цю війну до швидкого завершення».

Раніше, у грудні-2023, Венс сказав наступну фразу, коментуючи візит президента України Володимира Зеленського, який тоді планувався.

«Що найбільше відповідає інтересам Америки, так це прийняти, що Україна віддасть частину своєї території росіянам, і що нам треба завершити цю війну. Коли я думаю про величезну людську трагедію тут… Сотні тисяч східних європейців, невинних, загинули в цьому конфлікті. В наших та в їхніх інтересах зупинити смерті людей», – заявив тоді Венс.

Вже після візиту українського лідера Венс назвав поїздку Зеленського в США «ганебним фарсом». Він активно критикував виділення грошей Україні та казав, що така політика зробила нашу державу «постійним клієнтом США», яка не здатне самотужки виплачувати пенсії та виконувати державні функції.

Коментуючи черговий пакет допомоги Україні згодом, майбутній віцепрезидент сказав, що не розуміє, навіщо це потрібно.

«Навіщо? Аби один із міністрів Зеленського зміг купити собі ще одну велику яхту?» – спитав тоді Венс.

А ще в квітні 2022 року він заявив, що США дарма настільки турбуються щодо територіальної цілісності України.

«Треба бути чесними. Мені – все одно, що станеться з Україною», – сказав Ді-Венс.

Ці висловлювання явно будуть неприємні як українській владі, так і багатьом простим українцям. Втім, варто все ж розділяти риторику Венса-політика з майбутніми діями Венса-віцепрезидента. Вочевидь, останні мають бути більш збалансованими та перш за все відповідати інтересам США. А Вашингтону явно невигідно, якщо Україна повністю перейде в зону впливу країни-агресорки.

 

Хто може очолити Пентагон

Ще одна надважлива посада в кабінеті Трампа – міністр оборони, тобто очільник Пентагону. Експерти кажуть, що існує три основних кандидатури на цю посаду.

1. Майк Помпео. Це старий «яструб» Республіканської партії. За часів першої каденції Трампа він обіймав пост держсекретаря. Помпео виступає за розширення дозволу на використання американської зброї в Україні. Також політик відомий підтримкою «плана перемоги» Зеленського та бажанням надати Києву зброї на 500 мільярдів доларів.
2. Том Коттон. Колись він був найголовнішим претендентом на посаду голови Пентагону під час минулої каденції Трампа. З одного боку, Коттон виступає за надання Україні всієї необхідної зброї. З іншого ж – виступає за зменшення ролі США в Європі та війнах загалом.
3. Майкл Вальц. Ми вже аналізували його як кандидата у державні секретарі. Втім, експерти вважають, що він також має шанси бути призначеним головою Пентагону.

 

Ілон Маск та урядова комісія з ефективності

Такого державного органу в США не існує – поки що. Але відомий мільярдер Ілон Маск був одним з найбільших спонсорів кампанії Трампа та його палким публічним прихильником. Тож республіканець ще у вересні цього року заявив, що хоче створити спеціальну комісію, яка визначатиме ефективність роботи всього американського уряду та оцінюватиме доцільність його фінансових витрат. І на цій посаді Трамп бачить саме Ілона Маска.

Сам бізнесмен вже заявив, що хоче серйозно скоротити кількість федеральних агентств у США. Це спеціальні урядові органи, які частково є аналогами звичних нам міністерств. На думку Маска, більшість з них є неефективними.

«У нас гігантська бюрократія, у нас надмірне регулювання… Нам треба дозволити будівельникам Америки будувати», – казав Маск в одному з недавніх інтерв’ю.

Щодо України погляди Маска також досить неоднозначні. Наприклад, важко переоцінити його допомогу зі зв’язком: будь-який український воїн на передовій явно сказав би «дякую» за технологію Starlink. З іншого боку, мільярдер неодноразово публічно висловлювався про «безнадійність» війни, про можливість втрати міст на кшталт Одеси, казав про необхідність припинення вогню тощо. Ці заяви викликали скепсис в української влади та багатьох публічних спікерів. Вочевидь, Маск розділяє погляди Трампа та частини його команди про необхідність якнайскорішого завершення війни.

Нарешті, очевидне невдоволення вся ця історія явно викликає у тої частини українських медіа та громадських організацій, які афілійовані з демократичною адміністрацією та отримують фінансування з грантових фондів. Адже не виключено, що Маск може суттєво обмежити федеральні грантові фонди та їхні видатки на закордонні програми.

Резюмуючи, можна зробити такий висновок: подібно тому, як короля робить його свита, грамотного державного управлінця та президента країни роблять його кадри. Можливі майбутні призначення Дональда Трампа фокусують увагу на необхідності для офіційного Києва вже зараз вибудовувати ефективну комунікацію з майбутньою адміністрацією республіканця. Адже головне – не тільки зберегти підтримку США, але й перш за все зберегти народ і країну.

Микита Трачук