Десантно-штурмові війська Збройних Сил України стоять на захисті України з перших днів російського вторгнення у 2014 році. Одна з них – 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ДШВ ЗСУ, яка має багату історію.

Українські воїни зараз залучені до відбиття наступу ворога на різних напрямках. Факти ICTV дізналися більше про історію 79 ОДШБр ДШВ, щоби поділитися нею із читачами.

Історія 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади

Бойовий прапор було вручено 7 вересня 1981 року. Уже в 1992 році, увійшовши до складу Збройних сил України, тодішня 40 окрема десантно-штурмова бригада (в/ч 32461) була перейменована в 40 окрему аеромобільну бригаду.

Через майже сім років, 13 січня 1999 року, її перейменували у 79 окремий аеромобільний полк. У квітні 2016 року переформували в 79 окрему десантно-штурмову бригаду ДШВ ЗСУ.

28 червня 2022 року 79 ОДШБр удостоєно почесною відзнакою За мужність та відвагу. А 20 листопада 2023 року указом президента їй присвоєно почесне найменування Таврійська.

Зараз іменується як 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Базується у місті Миколаїв. На емблемі 79 ОДШБр зображені меч і крило архістратига Михаїла. Він вважається покровителем ДШВ ЗСУ.

День військової частини А0224 відзначається щороку 1 грудня.

Участь 79 ОДШБр у війні з Росією

Оборона з боку Криму

Шлях 79 ОДШБр у бойових діях розпочався з оборони з боку Криму, коли підрозділ, сформований із контрактників, направили до Херсонської області.

Там українські десантники виконували завдання, щоб прикрити ділянки морського узбережжя біля населених пунктів Залізний порт, Скадовськ та Мала Коса.

Зачистка Лиману та Ямполя

У червні 2014 року українським воїнам наказали зібрати штурмову групу і висуватися до Красного Лиману (наразі це місто Лиман). Цей бій став першим для 79 ОДШБр.

Тоді не обійшлося і без втрат з боку Десантно-штурмових військ ЗСУ. Однак у Красному Лимані вдалося знищити базу підготовки російських бойовиків та опорні пункти.

Тут перебували українські війська, які почали висуватися на штурм опорного пункту РФ у Ямполі.

Пізніше українські десантники отримали завдання здійснити ізоляцію кризового району в населених пунктах Дмитрівка, Сніжне, Дякове, Антрацит, Довжанський і Ровеньки.

Миколаївські десантники брали участь в операції з визволення Слов’янська. Далі – Савур-могила, Зеленопілля, Маріуполь, Дебальцеве, а також оборона Донецького аеропорту.

Оборона Донецького аеропорту

Наприкінці вересня 2014 року ротна тактична група 1 батальйону 79 ОДШБр стала на оборону Донецького аеропорту.

Коли воїни зайшли на територію аеропорту, то навіть не могли уявити, наскільки інтенсивні та жорсткі бої там велися.

Проте оборона Донецького аеропорту була важливою у військовому значенні. Йшлося не лише про захист терміналів чи додаткових технічних приміщень.

Українські десантники прагнули не дати ворогу пройти до населених пунктів Піски, Тоненьке, навколо Авдіївки та Спартака. Тоді кожна ланка оборони була необхідною.

242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту увійшли в історію Збройних сил України, а його захисників прозвали кіборгами.

Під час проведення Антитерористичної операції (АТО) у Донецькій і Луганській областях українські десантники виконували завдання у населених пунктах Ольгинка, Волноваха, Курахове, Широкине, Водяне, Опитне та Авдіївка.

Початок повномасштабної війни

24 лютого 2022 року стало фатальним днем для кожного українця – російські війська здійснили повномасштабне вторгнення. До захисту України долучилися і воїни 79 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ.

Через наступ ворога десантникам довелося вийти з бою в напрямку Райгородка та стати до оборони. За наказом вони зайняли позиції на рубежах населених пунктів Трьохізбенка, Райгородка, Бахмутівка, Новоайдар і Сєвєродонецьк (нині Сіверськодонецьк).

Пізніше підрозділи 79 ОДШБр перемістилися та перейшли до ведення оборонних дій неподалік Дронівки, Дробишевого, Олександрівки, Лиману та Ямполя Донецької області.

У червні 2022 року українські десантники здійснили відхід на правий берег річки Сіверський Донець, щоб запобігти оточенню українських десантників.

З кінця серпня 2022 року бригада здійснювала оборону в районі міст Красногорівка та Мар’їнка, де намагалися наступати російські війська, щоб захопити ці міста.

Ким пишається 79 ОДШБр

За 10 років війни щонайменше сім військовослужбовців 79 ОДШБр отримали найвищу нагороду країни – звання Героя України. Деякі з них – посмертно.

Андрій Головко

6 лютого 2023 року Андрій Головко біля Новомихайлівки запобіг штурмовому маневру російських військ. Він виявив у лісосмузі танк Т-90 М і знищив його завдяки ПТРК Javelin.

22 лютого 2024 року під час наступу РФ біля Побєди Донецької області він знищив ворожу броньовану техніку.

Тоді вдалося підпалити три танки Т-90, три БМП-3 та одну БМП-2. Також було ліквідовано екіпаж танка, через що чого противник вирішив відійти.

20 листопада 2023 року Андрій Головко був удостоєний звання Герой України з врученням ордена Золота Зірка за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Олег Мороз

З 2014 року Олег Мороз брав участь в АТО, а під час оборони Донецького аеропорту дістав важке поранення.

Після того як Росія здійснила повномасштабне вторгнення, воював на Донбасі. 24 лютого 2022 року він перебував біля Щастя Луганської області.

Воїн зміг заїхати вантажівкою на міст через річку Сіверський Донець та підірвати його, завдяки чому вдалося зупинити наступ російських окупантів на цьому напрямку.

Олег Мороз загинув 10 червня 2022 року в бою під Слов’янськом.

Сергій Кривоносов

Влітку 2014 року майор Сергій Кривоносов брав участь в АТО. Він очолив зведений підрозділ ротної тактичної групи, яка охороняла держкордон України у Дяковому Донецької області.

Сергій Кривоносов загинув 4 серпня 2014 року. Тоді ворог здійснив артилерійський обстріл із РСЗВ Град. Снаряд влучив у бліндаж, проте майор накрив його власним тілом, щоб врятувати побратимів.

Валерій Чибінєєв

У червні 2014 року під час боїв у Бірюковому Луганської області підрозділ під командуванням Валерія Чибінєєва знищив ворожу ДРГ і взяв у полон двох терористів.

У липні того ж року біля Ізвариного разом із побратимами витягнув із підбитого танка трьох воїнів. У січні 2015 року брав участь в обороні Донецького аеропорту.

Влітку 2016 року в Авдіївці під час його командування групам снайперів вдалося знищити живу силу розрахунків кулеметів і гранатометів.

Пізніше Валерій Чибінєєв продовжив службу в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Він загинув 3 березня 2022 року. За даними ГУР, це сталося під час виконання спецзавдання української воєнної розвідки.

Олександр Луценко

З 2014 року Олександр Луценко брав участь в АТО та операції Об’єднаних сил. Після повномасштабного нападу російських військ також не залишився осторонь.

Полковник виконував успішні завдання біля Щастя та смт Станиця Луганська.

Після отримання наказу про відступ підрозділи під його командування ще дві доби утримували позиції, завдяки чому інші воїни здійснили перегрупування.

Друзі ДШВ: як підтримати 79 ОДШБр

Друзі ДШВ – це платформа, на якій кожен може надіслати донат на потреби 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади або загалом для ДШВ Збройних сил України.

Українські десантники беруть участь в операціях для відбиття наступу ворога з 2014 року, тому потребують нашої з вами матеріальної підтримки та більше озброєння для успішного виконання бойових завдань.

Що потрібно воїнам 79 ОДШБр

Представник пресслужби 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Орест Дрималовський розповів Фактам ICTV, що саме необхідно українським воїнам.

– Потреб у нас дійсно багато. Найперше – це дрони. Це постійний розхідник, особливо з такою інтенсивністю бойових дій, які веде наша бригада. Нам потрібні розвідувальні дрони. Умовно кажучи, довгі крила. Це БпЛА Валькірія, Лелека, Фурія, FlyEye. Дрони, які можуть працювати відносно далеко, за лінією бойового зіткнення, що можуть моніторити та розвідувати цілі на відстані 10, 20 та 30 км від фронту, – пояснив представник пресслужби бригади.

Водночас 79 ОДШБр потрібні ударні FPV-дрони, які можуть знищувати російську техніку.

Також необхідні засоби радіоелектронної боротьби, щоб берегти автівки, артилерійські та зенітні системи, а найголовніше – життя українських військових.

– Потрібні засоби РЕР (радіоелектронної розвідки), щоб вчасно виявляти вогневі системи противника, знати, з якого місця веде стрільбу російський міномет, умовна Мста-Б чи інша артилерійська система, і завдавати прицільних ударів.

Звісно, потрібні й радіолокаційні станції, щоб виявляти в небі російські дрони Орлан, Supercam або ZALA.

За словами речника 79 ОДШБр, потреб дуже багато, тому кожен може допомогти бригаді на сайті Друзі ДШВ.

Українці можуть долучитися до 79 ОДШБр

Також бригада потребує мотивованих та сильних воїнів, які готові захищати Україну.

Речник 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Орест Дрималовський розповів, що потрібні люди, які мають тверде бажання захищати державу, бути корисним в обороні нашої Батьківщини у найважчий для неї час.

– Це не обов’язково мають бути штурмовики чи піхотинці, які тримають оборону на передньому краї. Нам потрібні також люди в небойові підрозділи, наприклад юристи та діловоди, якщо люди справді тямлять у документації. Потрібні хороші менеджери. Вони можуть бути у відділеннях, які працюють з персоналом. Можна бути ефективним навіть у такій ролі. Це теж дуже важлива робота, – сказав він.

Водночас 79 ОДШБр потрібні кулеметники та гранатометники, якщо люди мають на це відповідні дані та належну підготовку, а також оператори протитанкових ракетних комплексів.

– Якщо хтось має бажання знищувати російську техніку просто у виробничих масштабах і приєднатися до наших потужних бойових підрозділів, то можна стати оператором протитанкових ракетних комплексів, таких як українська Стугна-П або американського Javelin. Завжди потрібні такі люди, – наголосив речник.

Також 79 ОДШБр завжди потрібні люди, які тямлять в технологіях, наприклад оператори БпЛА, розвідувальних чи ударних FPV-дронів.

Бригада потребує професіоналів-інженерів, які вміють ремонтувати техніку, паяти, ремонтувати дрони, налаштовувати різноманітні частоти.

– Нам потрібні люди, які розбираються, наприклад, в механіці та вміють ремонтувати техніку, автомобілі, артилерійські системи. Це робота у відносному тилу, але дуже потрібна. І таких посад у нас чимало, але насамперед потрібно, щоб люди мали достатню мотивацію виконувати ці обов’язки, – стверджує Орест Дрималовський.

Фото: 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ДШВ ЗСУ