Клуб білого бізнесу: плюси для компаній та нюанси взаємодії з податковою. Інтерв’ю з головою наглядової ради Crowe Mikhailenko Дмитром Михайленком
Зовсім скоро в Україні повноцінно запрацює клуб білого бізнесу, передбачений законом №11084. За даними народних депутатів, до клубу автоматично відібрали 8 тисяч підприємств. Які преференції надаватимуть компаніям, що потраплять до клубу, як часто переглядатимуть відповідність підприємства критеріям членства, чи справедлива критика ініціативи та як працюватиме клуб білого бізнесу на практиці – в інтерв’ю UA.NEWS розповів голова наглядової ради Crowe Mikhailenko Дмитро Михайленко.
Закон №11084 про клуб білого бізнесу почав діяти у жовтні 2024 року. Він передбачає, що бізнеси з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, отримають низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів. Для членів клубу діятиме мораторій на деякі види перевірок контролюючих органів, передбачено коротші строки надання індивідуальних податкових консультацій, а також можливість дізнатись у податкової про податкові ризики та отримати консультацію щодо їх усунення. Крім того члени клубу білого бізнесу отримають персональних менеджерів.
Закон про клуб білого бізнесу набрав чинності в жовтні 2024 року. Як працює цей документ на практиці і чи проявилися якісь нові нюанси?
Дмитро Михайленко: Державна податкова служба уже готова запустити цей проект. Найближчим часом, можливо в грудні або січні, платники податків, які задовольняють критерії податкової віддачі (корпоративного податку і персональних податків) більше, ніж середній по відповідній галузі, отримають повідомлення про закріплення за ними персонального менеджера, який вирішуватиме всі питання, щоб бізнес просувався швидше, а спілкування з податковою відбувалось без проблем. Це головний прийом, який хоче запровадити податкова.
Тобто на сьогодні оцінювання відповідності критеріям клубу білого бізнесу та персональні менеджери ще не запустилось?
Дмитро Михайленко: Це усе на низькому старті. Податкова вже знає, хто входить до клубу, і найближчим часом повідомить про це. Наразі вони доформовують штати, щоб були кадри для спілкування з бізнесами.
Чи буде реєстр компаній, які входять в клуб білого бізнесу?
Дмитро Михайленко: Так, буде відкритий електронний реєстр, де можна подивитися, чи входить підприємство до клубу.
Як буде вираховуватись податкове навантаження по галузі, якщо компанія займається різними напрямками? Чи буде це робитись по КВЕДам?
Дмитро Михайленко: Ймовірно, ці дані беруться з Мінстату, який вже має певне групування по галузям. Податківці і так користуються цими даними, коли визначають, до кого приходити на перевірку.
Критерії клубу білого бізнесу не взялися на пустому місці. Інструктивні матеріали Мінфіну щодо розподілу платників за ризиками (з високими, середніми та низькими ризиками) вже існують близько 15 років. І майже першим критерієм такого розподілу є податкова віддача за галуззю.
Невідомо, чи є всі КВЕДи в цих табличках, в яких можна побачити податкову віддачу. Але там точно має місце групування по галузям. На мою думку, вони і далі користуватимуться саме такими напрацюваннями з Мінстату.
Як стати членом клубу білого бізнесу і наскільки часто переглядатимуть відповідність конкретного бізнесу критеріям клубу?
Дмитро Михайленко: Участь у клубі буде не за системою подання заявки і її погодження. Податкова автоматично розраховує, хто входить до клубу і повідомляє відповідні підприємства. Відповідність критеріям клубу переглядатиметься раз на квартал.
На останній зустрічі з податковою, де презентували клуб білого бізнесу, ми обговорювали, що варто забезпечити певну стабільність. Адже середній показник по галузі швидко змінюється. Раптом якесь підприємство, яке було в тіні, вирішить платити реальні заробітні плати, і показники по галузі зміняться. Відповідно інше підприємство, яке відповідало критеріям, випаде з клубу білого бізнесу. Вчора в тебе був персональний менеджмент, швидкі відповіді та певні гарантії щодо фактичних перевірок. А сьогодні персональний менеджер говорить: “Ви вже не в нашому клубі, а післязавтра у вас можлива перевірка”. Тому переглядати відповідність підприємств критеріям раз на квартал буде не дуже функціонально.
Також ми ще не знаємо, наскільки підприємства, відібрані податковою до клубу, відрізняються за податковою віддачею від решти компаній. Якщо розрив великий, тоді в клубі буде стабільно певна кількість платників податків.
Інше питання – що робитимуть з тими, хто в клуб не потрапив. Податківці започаткували розбудову процесу ризик-комплаєнс. Він поміж іншого включає виявлення ризиків для бюджету від певних операцій для певних індустрій, формування паспорту ризику (тобто його опис) і карти ризиків, які включають набір типових операцій, які мають тестуватися на перевірках для певних індустрій. Відповідні нормативні документи вже є, але робочі групи лише стартують.
Зараз інформацію про ризики ми отримуємо з супроводження перевірок, з листів податкової служби або з судової практики, що доволі не систематизовано. Якщо податковій вдасться систематизувати процес, це буде хорошим вкладом в прозорі відносини між бізнесом і державою. І система ризик-комплаєнс тоді може стати більш впливовою, ніж власне клуб білого бізнесу.
Клуб білого бізнесу критикували через несправедливе ставлення: преференції для членів клубу та перспективи посилення перевірок для решти…
Дмитро Михайленко: Це питання не заслуговує на таку увагу, оскільки подібна система вже існувала в Україні на рівні інструктивних матеріалів. Одну компанію могли перевіряти раз на рік, а іншу – раз на три роки.
Зараз вони розділили ризики. Ті, які стосуються критеріїв віддачі, увійшли в клуб білого бізнесу і податковий кодекс – цих взагалі не перевірятимуть. А набір операцій, які, вважаються ризиковими традиційно, пішов на обробку паспортів податкових ризиків, другу частину системи ризик-комплаєнсу.
Підприємства з великою податковою віддачею і так не перевіряли щодня. Можливо, для них буде менше проблем з блокуванням податкових накладних. Адже система блокування працює автоматично, а от розблокування – вручну. Податкові накладні блокують іноді під смішними приводами. Найяскравіший кейс – коли маржинальність від продажу товару сягає більше 50%. Система це розпізнає як відсутність товару на складі і блокує це. Податківці просто не можуть уявити, що ви успішний бізнесмен, який здатен продати певну річ з прибутком 51%. А потім ви починаєте розбиратися, намагатись скоріше вивести себе із ризику, тому що це впливає і на бізнес, і на відносини з контрагентами, які недоотримують від вас податкові накладні. І можливість прискорити цей процес через персонального менеджера буде корисною.
Загалом, набір “плюшок”, передбачений законом про клуб білого бізнесу, не сильно відчутний і не суперважливий. Він невеличкий. Тому підприємства можуть не сильно триматися за членство в клубі. Потрапили – і добре, вважайте нас високорепутаційними. Але те, що для членів клубу життя зміниться кардинально, а інші будуть у якомусь загоні – думаю, що такого не відбудеться.