Поки інші жінки з нетерпінням чекають на повернення своїх чоловіків із заробітків, Мар’яна зовсім по-іншому ставиться до цієї ситуації. Вона навіть радше б хотіла, щоб Богдан не приїжджав зовсім. І ось чому. Ні, у Мар’яни немає іншого чоловіка. Просто вона звикла жити сама, встановлювати свої правила і порядок в домі.

Кожного разу, коли Богдан повертається додому і починає розкидати свої речі по всій хаті, це неймовірно дратує її. І навіть його теплі слова та обійми не можуть заспокоїти. І ось вона знову розуміє, що, напевно, даремно вийшла за нього заміж. Та коли чоловік знову їде за кордон, проходить кілька тижнів, і Мар’яна починає сумувати за ним.

Чому так відбувається, вона намагалася пояснити, але все по черзі. Вони одружилися, але не хотіли жити з батьками, тому вирішили знайти своє житло. Богдан поїхав заробляти гроші за кордон, а Мар’яна теж працювала в Україні. Всі гроші, які чоловік висилав, вона не витрачала, а складала в коробочку, шукаючи вигідну пропозицію на житло.

Через рік Богдан повернувся, але заробив не так багато, як сподівався. Він побув вдома менш ніж два місяці, і знову поїхав. Невдовзі Мар’яна дізналася, що вона вагітна. З одного боку це було радісно, але й витрати, звісно, зростали.

Богдан був радий цій новині, адже тепер був впевнений, що Мар’яна не зраджуватиме йому. Але з кожним його поверненням додому в сім’ї з’являлося ще більше дітей. І тепер, коли Богдан мав повернутися втретє, Мар’яна відчувала страх і не хотіла його повернення. Уже троє дітей приносили чимало шуму, і вона розуміла, що з четвертим це буде ще важче.

Крім того, коли Богдан повертається, він хоче повної тиші. Але діти ще малі й не розуміють, що треба бути тихими, тому він часто сердиться, а винною завжди є Мар’яна. Вона постійно мусить стежити, щоб діти не заважали йому, особливо коли він спить.

А старший син, якому вже одинадцять, як тільки чує, що тато приїде, починає сумувати й ходить без настрою.

Мар’яна намагалася поговорити з Богданом перед його приїздом, щоб він був м’якшим до дітей, але чоловік залишався непохитним і продовжував звинувачувати її в поганому вихованні дітей. І з кожним роком Богдан здається все більш чужим для Мар’яни, а для дітей він став ще чужішим. Вони вже не чекають його повернення, адже знають, що він буде тільки бурчати і сваритися.

— Мамо, ми не хочемо, щоб тато повертався. Він завжди бурчить. Ми не здіймаємо «дах з хати», ми просто граємося, правда?

Мар’яна не знає, чи варто сказати Богдану, щоб він вже залишив ці заробітки. І чи є шанс зберегти їхню родину, адже без нього їм, здається, навіть краще.

А як ви гадаєте, дорогі читачі? Поділіться вашою думкою в коментарях.