Коли ім’я зобов’язує: історії українців, яких звати Тарас Григорович Шевченко

9 Бер, 18:50
Ім’я Тараса Шевченка знає кожен українець. Але в Україні живуть люди, які носять таке ж саме ім’я, по батькові та прізвище, як і видатний поет. Для когось це збіг, а для когось — свідоме рішення батьків. Деякі з них розповідають, що таке ім’я часто викликає усмішку, подив і миттєво запам’ятовується. Про це повідомляє видання «Наш Київ».
Тарас Шевченко з Бучі: чемпіон світу та психолог
Тарас Сергійович Шевченко з Бучі народився у родині коваля та лікаря-ветеринара. Він став четвертою дитиною в сім’ї. Чоловік має дві вищі освіти — журналістську та психологічну, а нині працює за фахом психолога. Окрім цього, бучанець є чемпіоном світу з бойових мистецтв.
Своїм ім’ям він завдячує батькові. Мати хотіла назвати сина Юрієм або Дмитром, однак батько наполіг на імені Тарас.
«Мама хотіла назвати мене Юрієм або Дмитром, тато — Тарасом. Коли мама ще була зі мною в пологовому, батько взяв у лікаря довідку і сам пішов оформлювати свідоцтво про народження. Він розумів, що інакше мама не дозволить назвати мене Тарасом», — розповідає чоловік.
За його словами, коли мати дізналася про це, навіть подала на розлучення. Утім родині вдалося помиритися — бабуся по батьковій лінії переконала її не поспішати з рішенням.

«Кобзарик» у школі
Перші жарти через ім’я почалися ще в школі, коли учні почали вивчати творчість Тараса Шевченка. Однак хлопця це не ображало.
«Мені навіть подобалося, що всі в школі знали моє ім’я. До 10 класу мене називали Кобзариком», — згадує він.
Історія з путівкою до санаторію
У 13 років Тарас Шевченко вперше відчув, що з таким ім’ям варто мати при собі документи. Після складної операції лікарі видали йому путівку до санаторію в Євпаторії. Однак поки хлопець проходив медогляди та оформлював документи, педіатр продала путівку іншій людині.
Це обурило підлітка. Він вирішив добиватися справедливості.
«Я не пішов до школи, сів на електричку і поїхав до Києва. Батькам нічого не сказав. Знайшов Міністерство охорони здоров’я і зайшов на прохідну», — згадує він.
Охоронець не повірив хлопцю і сказав йти до школи. Тоді Тарас зрозумів, що не має з собою документів, які підтверджують його особу, розплакався і повернувся додому.
Наступного дня він знову поїхав до столиці — але вже з усіма документами: свідоцтвом про народження, чорнобильським посвідченням і медичною картою. Цього разу історією зацікавилися працівники міністерства. У ситуації розібралися, винних покарали, а хлопець отримав путівку — щоправда, вже не в Євпаторію, а до Трускавця.
«Думаю, не останню роль зіграло те, що мене звати саме Тарас Шевченко», — каже він.

Вірші, що народилися під час війни
Один із тезок Кобзаря із Києва розповідає, що почав писати власні вірші вже під час повномасштабної війни. Раніше він ніколи не займався поезією, однак тепер іноді прокидається серед ночі, щоб записати рядки, які приходять у думки.
Де велич Закарпатських гір,
Степи Донецьких берегів,
Полтавський ліс, Одеський порт,
Тут скрізь живе міцний народ.
Вірш був написаний 12 серпня 2022 року. За словами автора, події війни та переживання за країну стали поштовхом до творчості.

Тарас Григорович Шевченко зі Сміли
Ще один повний тезка українського поета живе на Черкащині — у місті Сміла. Йому 60 років. Чоловік має кілька вищих освіт, остання з яких — психологічна. Упродовж життя він цікавиться питаннями відновлення імунітету та нервової системи.
Знайомлячись із людьми, він часто представляється жартівливо:
«Мене звати Тарас, я син — Григорія, роду — Шевченків».
За його словами, після такого представлення люди зазвичай усміхаються або дивуються. Водночас на Черкащині, батьківщині Кобзаря, повних тезок поета не так уже й мало.
Чому батьки обрали саме це ім’я
Чоловік розповідає, що перед його батьками фактично не стояло питання вибору імені. Якщо прізвище Шевченко, а по батькові — Григорович, то ім’я Тарас виглядало найлогічнішим.
«Які ще могли бути варіанти? Степан чи Іван? Якось не дуже пасували. Тож мене назвали Тарасом, щоб був повний збіг», — каже він.
За його словами, таке ім’я має і практичний плюс: воно легко запам’ятовується. Жартома чоловік каже, що це навіть дозволяє економити на візитівках.
Чи відчуває він відповідальність за таке ім’я
Попри відоме ім’я, чоловік зізнається, що ніколи не відчував додаткової відповідальності через свій повний збіг із Кобзарем.
«Я вважаю, що всі ми унікальні. Внесок кожної людини у світ довкола не менш важливий, ніж внесок тих, хто став відомим», — говорить він.
Які твори Шевченка найближчі
Зі шкільних років він пам’ятає такі твори Тараса Шевченка, як «Садок вишневий коло хати» та «Заповіт». Особливо актуальною сьогодні він вважає поему «Катерина».
На його думку, багато речей, про які писав Шевченко понад 150 років тому, звучать надзвичайно сучасно.
«Червоною лінією в його творах проходить думка про те, що українці завжди були і залишаються вільними людьми. Ми завжди будували свій простір так, як вважали за потрібне, і будемо робити це надалі. Це мені дуже близько», — говорить він.
Історії людей із легендарним ім’ям вкотре показують, що спадщина Тараса Шевченка живе не лише в книжках, а й у сучасному житті українців.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що пам’ятник із села Котлярка на Житомирщині, відомий під назвою «Ленін – Тарас Шевченко», було перевезено до Національного музею історії України у Другій світовій війні у Києві.
Читайте також: Декомунізація триває: у Києві приберуть ще 15 об’єктів радянської та імперської символіки
Фото: Колаж «Київщини 24/7», Наш Київ
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.