Я ростила сина одна і, звичайно, дуже хвилювалася, коли дізналася про його рішення одружитися. Особливо, коли зрозуміла, що його вибір мене неабияк здивував. Невістка, на мою думку, зовсім не підходила йому! І взагалі, хіба це не дивно — одружуватися з дівчиною, якій лише 20, коли самому вже 35?

Та почну з початку.

Мій син Олексій — серйозний і зібраний чоловік, справжній вчений. Він навіть аспірантуру не закинув, закохавшись. Його обраниця Валерія, навпаки, була повною його протилежністю. Я й досі не розумію, чому він зупинив свій вибір саме на ній, а не на комусь більш відповідному, наприклад, на жінці, з якою можна було б обговорювати серйозні теми, як-от бізнес. Це ж могло б допомогти його кар’єрі!

Олексій познайомив мене з Валерією на святкуванні, яке ми організували з нагоди його наукових досягнень. Моя невістка виглядала, як втілення сучасного глянцю: ідеальна зачіска, блискучі губи, масивне кольє, схоже на царські прикраси. А ось Олексій — у своїй звичайній біло-сірій футболці й джинсах. Вони нагадували мені хліб і масло.

Хліб виглядав скромно, а масло — занадто сучасно. Проте я вирішила не коментувати, аби не справити враження людини старих поглядів.

Перша розмова з Валерією залишила нейтральне враження. Вона була явно здивована моїм простим питанням: “Як тобі наше місто?” На це вона відповіла:

— О, дуже гарне! Я тут бувала лише кілька разів, але вже записалася на курси макіяжу, манікюру та нових процедур для шкіри. Думаю, мені тут сподобається.

Я була ошелешена. Зізнаюся, навіть захотілося піти в іншу кімнату. Але я — мати, тож трималася.

Далі Олексій і Валерія продовжували зустрічатися, і я помічала, що невістка зовсім не цікавиться нічим, окрім косметики та шопінгу. Коли Олексій розповідав їй про свої дослідження, вона або замріяно дивилася у вікно, або крутила нігті.

Я не витримала й спробувала пояснити синові, що їй це не цікаво. Адже я — жінка, і це розумію! Але Олексій тільки відмахувався, мовляв, вона ще молода і з часом знайде своє покликання.

Коли Олексій запросив мене на їхнє весілля, я була впевнена, що це швидкоплинна закоханість. Але весілля відбулося, і ми зібралися в ресторані. Далі почалося найцікавіше.

Невістка постійно смикала Олексія за рукав, питаючи, чи не забув замовити їй нові туфлі або чи не хоче подарувати їй чергову сумку.

Олексій спокійно відповідав:

— Ти хотіла? Замовляй, я сплачу.

На самому святі я зрозуміла, що шукати спільну мову з Валерією марно. Я вирішила спостерігати за їхніми стосунками збоку й робити свої висновки.

Під час весілля стало очевидно, що Валерія зовсім не вміє поводитися з людьми. Вона посміхалася так, ніби кожна її дія — частина інстаграмної сесії. Я подумала, що їй доведеться дати кілька уроків етикету.

Коли вона заходила до вбиральні, усі чекали її повернення, ніби це була вистава. Через двадцять хвилин вона виходила звідти, як модель. Це виглядало кумедно.

Усі весільні гроші вона витрачала на салони краси та процедури. Це було просто абсурдно.