Ексклюзив

2024 рік для Київщини запам’ятається не лише значними досягненнями та позитивними змінами, але й серією гучних скандалів, що сколихнули регіон та загалом усю країну. Від корупційних схем до сумнівних фінансових угод – ці події стали темами обговорень не лише в коридорах влади, але й серед пересічних громадян.

Журналісти «Київщини 24/7» підбили підсумки року, аналізуючи найгучніші скандали, а також вражаючі деталі про тих, хто опинився у центрі цих скандалів. Пропонуємо згадати найрезонансніші історії, які продовжують хвилювати суспільство.

У Броварах п’яний голова РДА в’їхав у натовп і збив людей: відшкодування збитків і непокарана безвідповідальність

Один із найбільш резонансних інцидентів року — трагедія, що сталася у квітні на одній із вулиць Броварів. Тоді легковий автомобіль, який не зупинився на заборонений сигнал світлофора, вилетів на узбіччя і збив чотирьох людей – троє дорослих і дитина опинилися в лікарні. За кермом цього авто був Володимир Майбоженко, голова Броварської районної державної адміністрації, який на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп’яніння, що підтвердив прилад «Драгер». На місце події одразу прибули правоохоронці, а самого Майбоженка затримали.

Реакція на цей інцидент була миттєвою. Київська обласна військова адміністрація заявила про неприпустимість подібної поведінки з боку державного службовця та оголосила про його звільнення. Того ж дня, 27 квітня, на сайті Офісу Президента з’явилося розпорядження Володимира Зеленського про звільнення Майбоженка з посади. 

Крім того, йому було оголошено підозру за порушення правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило травмування людей. Відповідно до закону, в разі доведення вини, ексчиновнику загрожує позбавлення волі на строк до восьми років. І ось, після п’яти місяців від моменту аварії, Володимир Майбоженко опинився перед судом. 4 вересня у Броварському міськрайонному суді відбулося підготовче засідання у його справі. Колишній керівник Броварської РДА визнав свою провину та заявив, що виплатив кошти на лікування двом постраждалим з чотирьох. Однак потерпілі, мати та донька, згодом висловили обурення: вони запевнили, що протягом п’яти місяців від обвинуваченого не отримали жодної компенсації, а все лікування і реабілітацію оплачували за власний кошт. Володимир Майбоженко, своєю чергою, пояснив свою відсутність коштів тим, що зараз він є пенсіонером і живе лише на пенсію. Він попросив суд звільнити його з-під варти, щоб він міг завершити виплати на лікування потерпілих, але заявив, що вибачення постраждалим він не принесе – адже це може бути сприйнято як тиск. Суд, вислухавши обидві сторони, прийняв рішення: Майбоженка звільнили з-під варти під особисте зобов’язання.

Ця ситуація – ще один яскравий приклад безвідповідальності тих, хто має відповідати за життя та безпеку громадян. Хоча Майбоженко і визнав свою провину, його поведінка після ДТП викликає безліч запитань. Невже для посадовця такого рівня не існує непереборних бар’єрів між ним та безкарністю? Чи справді важливо для нього відшкодувати завдані збитки, якщо реальні кроки до цього виглядають лише частковими і запізнілими?

Мер Білої Церкви Геннадій Дикий вступив до ЗСУ: спроба уникнути кримінальної відповідальності чи патріотичний крок?

У березні цього року міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий, після багатьох місяців розслідувань, ухвалив рішення вступити до лав Збройних сил України. Однак, це рішення викликає запитання: чи йдеться про патріотичний крок, чи про спосіб уникнути відповідальності за корупційні махінації?

Адже, у вересні 2022 року Геннадію Дикому було оголошено підозру у махінаціях з нерухомістю. Мер міста був причетний до покупки недобудови на Театральній вулиці, 5 за завищеною ціною – 24 млн грн, що призвело до збитків для міського бюджету понад 8 млн грн. Придбання здійснювалося з підробленими документами та маніпуляціями з оцінкою вартості нерухомості. Приміщення, яке планували використовувати під Центр надання адміністративних послуг, перебувало в аварійному стані понад 10 років і потребувало додаткових коштів для реконструкції.

У 2023 році справу передали до суду, і хоча обвинувачення продовжуються, мер вдався до нової стратегії. Напередодні розгляду справи цього року в суді він вирішив вступити до ЗСУ, що зупинило процес через законодавчі норми, які передбачають припинення судового розгляду під час служби в армії.

Дикий запевняє, що діяв в інтересах міста, і не шкодує про ухвалене рішення. Проте чи можна виправдати такі дії, коли на кону стоять десятки мільйонів бюджетних коштів? Питання залишається відкритим.

Будівництво НВМК у Гатненській громаді: боротьба за екологію та сумнівний тендер

Будівництво Національного військового меморіального кладовища, яке планується розмістити у Гатненській громаді, у цьому році викликало масовий спротив місцевих мешканців та активістів. Протести місцевих жителів обумовлені екологічними побоюваннями. Люди стурбовані, що будівництво може призвести до знищення лісу та погіршення екологічної ситуації. Особливо гучні заяви лунають через високий рівень ґрунтових вод, який, за результатами геологічних досліджень, робить територію непридатною для поховань. Екологи попереджають, що таке кладовище може стати серйозною загрозою для навколишнього середовища.

Проте керівники Національного військового меморіального кладовища заявляють, що всі необхідні дослідження були проведені, і жодних серйозних ризиків для екології немає. Вони запевняють, що на території майбутнього меморіалу більша частина зелених насаджень залишиться недоторканою, а зрізати планують лише хворі дерева. Крім того, планується побудувати кладовище далеко від житлових будинків, що нібито дозволяє виключити будь-який вплив на місцевих мешканців.

Попри ці запевнення, громадськість вимагає проведення незалежного розслідування, особливо після скандалу з тендером на будівництво меморіалу. До речі, про нього… Тендер на будівництво НВМК вартістю 1,7 млрд грн виграв консорціум «Білдінг ЮА», більшість частки в якому належить ТОВ «Євроелітбуд» – маловідомій компанії з капіталом лише 5 тисяч гривень. Однак відсутність досвіду у масштабних будівництвах, а також сумнівний склад консорціуму викликали безліч питань.

Підозри щодо компанії посилилися після того, як стало відомо, що консорціум був створений лише за два дні до оголошення тендеру. Крім того, одна зі компаній, що входить до складу консорціуму – ТОВ «Акам», має зв’язки з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим, що ставить під сумнів прозорість конкурсу. Згідно з даними YouControl, компанія «Акам» має частку, що належить кіпрській компанії, яка, за всім виглядає, пов’язана з дочкою Єрмолаєва.

У контексті війни, де кожен проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих воїнів, має величезне значення, такий скандал не лише кидає тінь на організаторів тендеру, але й ставить під питання всю концепцію меморіалу.

Скандал навколо укриттів: депутатка КОР Лазарєва та привласнення коштів на шкільних укриттях Київщини

У Київській області спалахнув гучний скандал, пов’язаний із розкраданням бюджетних коштів, виділених на будівництво укриттів для шкіл. Слідчі БЕБ провели обшуки у підрядників та освітніх закладах, які були залучені до реалізації проєктів цивільного захисту. Під час перевірки виявлено, що частина укриттів не відповідала встановленим вимогам, що підтверджують висновки судових експертиз. Вже вилучено документацію щодо контрактів, за якими розкрадено понад 20 мільйонів гривень.

Згодом стало відомо, що в середині 2024 року депутатка Київської облради від «Слуги народу» Лідія Лазарєва очолила Тимчасову контрольну комісію, яка мала перевіряти стан укриттів на Київщині. Саме під її керівництвом проводилися перевірки у школах, але замість реального контролю, комісія оприлюднювала лише позитивні звіти, прикриваючи серйозні порушення. Недобудовані чи неналежно відремонтовані укриття за її участі визнавались «зразковими».

За даними джерел, Лазарєва публікувала викривлену інформацію, значно перекручуючи реальний стан справ і приховуючи недоліки. Тепер у Київській обласній раді планують винести питання про її відповідальність та причетність до скандалу з корупцією. Відкритим залишається питання, наскільки об’єктивно буде проведена депутатська перевірка.

У центрі скандалу не лише Лазарєва. За інформацією журналістів, перевірки укриттів у Київській області часто супроводжувались корупційними схемами, зокрема за позитивний висновок могли запросити до 1000 доларів. Це створює серйозну загрозу для подальшого розслідування, адже не виключено, що правоохоронці перевірять діяльність представників ДСНС, які мали б здійснювати належний контроль за станом укриттів.

Цей скандал став новим тестом для владних структур на здатність боротися з корупцією у сфері держзакупівель, зокрема у таких чутливих питаннях, як забезпечення безпеки дітей у навчальних закладах.

Модульне містечко у Бородянці: замість тимчасового прихистку – постійні труднощі

Мешканці модульного містечка в Бородянці скаржаться на жахливі умови проживання, які вони змушені терпіти вже другий рік. З моменту початку війни тисячі українців втратили свої домівки. Як тимчасовий прихисток для них були зведені модульні будинки, що, на жаль, не відповідають вимогам комфортного проживання. Низька якість матеріалів, переповнені кімнати, відсутність належного обслуговування і, що найгірше, погані умови влітку і взимку – ось реальність, з якою стикаються ці люди.

Олена, мешканка одного з таких будинків, розповідає, що влітку температура в модульних будинках досягає 50 градусів, а кондиціонери не працюють через економію електроенергії. Взимку ситуація може бути ще гіршою – через дефіцит дизельного пального для обігріву, люди знову змушені економити. Додатково, відсутність належного фінансування для комунальних послуг змушує мешканців шукати альтернативи.

Олена також підіймає проблему недостатньої уваги до соціально вразливих категорій, зокрема літніх людей, яких змушують обмежувати навіть базові потреби, як-от приготування їжі. До того ж за її словами, скаржитись на умови проживання не можна безпосередньо до влади – всі звернення йдуть через комендантів, що часто не дає результату.

У відповідь комендантка містечка, Юлія Патока, наголошує, що сама пережила втрату дому і розуміє труднощі ВПО. Вона пояснює, що конфлікти виникають через різні погляди мешканців: одні готові адаптуватися до умов, інші очікують більше підтримки. Щодо кондиціонерів, Юлія зазначає, що обмеження були зумовлені економією електроенергії під час відключень.

Вона також підтвердила проблему з фінансуванням і підкреслила важливість економії ресурсів, зазначаючи, що для підтримки енергоефективності подавали запити на нові обігрівачі. Перевірки показали, що порушень у роботі адміністрації не було, хоча деякі мешканці не задоволені результатами перевірок і умовами проживання. Юлія закликає жителів писати офіційні звернення для розв’язання проблем. Місцева влада, за її словами, завжди допомагає у розв’язанні нагальних питань.

Скандал із Брагінським: як недбалість в метро призвела до мільйонних збитків та втечі ексочільника

Все почалося у грудні 2023 року, коли на ділянці між станціями «Либідська» та «Деміївська» синьої гілки метро Києва стався серйозний інцидент – підтоплення тунелю. За попередніми даними, це сталося через розгерметизацію конструкцій та появу тріщин у стінах тунелю, що, своєю чергою, викликало затоплення. Але ця подія стала лише початком масштабного скандалу, в епіцентрі якого опинився Віктор Брагінський, очільник КП «Київський метрополітен».

Події набули розголосу, коли журналісти Bihus.info виявили факти, які вказують на можливе зловживання Брагінського та його родини. В розслідуванні йшлося про незадеклароване майно, зокрема, в елітному селищі під Києвом, де нібито оселилися члени політичної «еліти». Це розслідування стало лише першою частиною, а вже після його публікації Брагінський подає заяву на звільнення – на наступний день після виявлення порушень.

Протягом десяти років Брагінський керував метрополітеном, проте навіть такі серйозні проблеми, як підтоплення тунелів, не змусили його піти з посади. Лише після журналістських розслідувань та публічного тиску з боку громадськості міський голова ухвалив рішення про його відставку. Однак на цьому скандал не завершився.

У листопаді 2024 року прокуратура повідомила Віктору Брагінському про підозру у неналежному виконанні службових обов’язків. Його дії стали причиною численних порушень у роботі метро – відсутність належного контролю та оцінки ризиків призвела до поступового руйнування тунелів, що своєю чергою призвело до підтоплення, тріщин у стінах та пошкодження гідроізоляції. Це завдало серйозних збитків міському бюджету, зокрема, майже 26 млн грн через закриття станцій, а також понад 138,5 млн грн загальних збитків.

Нещодавно стало відомо, що Віктор Брагінський потрапив до бази розшуку Міністерства внутрішніх справ як особа, що переховується від слідства. Зник він 20 червня 2024 року, а останній раз був помічений у Києві. А 24 грудня його оголосили в розшук — як особу, яка переховується від органів досудового розслідування. Це тільки додає нових запитань до цієї історії, де службова недбалість і нецільове використання коштів стали лише частиною великого скандалу, який викликає глибоке занепокоєння з приводу прозорості управління в столичному метрополітені.

Скандали навколо відбудови «Охматдиту»: хто хоче нажитися на трагедії та що кажуть у МОЗ

Навколо відбудови «Охматдиту», дитячої лікарні, частково зруйнованої російською ракетою 8 липня, розгорівся гучний скандал, який став об’єктом широкого суспільного обговорення. Журналісти запідозрили можливі махінації з коштами, що були зібрані для відновлення лікарні. Зокрема, стало відомо, що одна з фірм-переможців тендеру, «Буд-технолоджі», подала завищену пропозицію на ремонтні роботи, що викликало запитання щодо доцільності витрат.

Конкурс, оголошений благодійним фондом «Охматдит – здорове дитинство», виявився проблемним ще з самого початку. Попри численні підозри, «Охматдит» заявив, що це був не державний тендер, а приватний конкурс для «відкритого та добросовісного використання коштів». Однак ці пояснення не переконали багатьох, адже компанія-переможець була новою на ринку, не мала значного досвіду у подібних проєктах і навіть мала статутний капітал всього 5 тисяч гривень. Інші учасники конкурсу, зокрема фірма, яка безплатно відремонтувала частину лікарні після атаки, була проігнорована на користь дорожчої пропозиції.

Після розголосу Міністерство охорони здоров’я скасувало тендер і пообіцяло провести новий конкурс через платформу Prozorro. У МОЗ також запевнили, що кошти будуть витрачені прозоро, а для контролю за витратами буде створена спеціальна Рада з контролю за відновленням лікарні, до складу якої увійдуть представники МОЗ, благодійники та адміністрація лікарні.

Проте новий скандал не забарився. Як виявилось, «Охматдит» оголосив нові тендери на технічний нагляд та консультаційні послуги на суму понад 14 мільйонів гривень, що знову викликало питання щодо прозорості процесу. Деякі компанії, які брали участь у цих тендерах, мали сумнівну репутацію, а їхні пропозиції, як і раніше, виглядали значно завищеними. Це ще більше підсилює підозри щодо можливих зловживань із бюджетними коштами.

У відповідь на нові скандали МОЗ пообіцяв скасувати ці тендери та не витрачати зібрані кошти до завершення прозорого процесу відбору підрядників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив, що жодних договорів підписано не було, а кошти на відновлення лікарні залишаються недоторканими.

Від хабарів до насильства: викриття працівників ТЦК на Київщині

Цей рік виявився багатим на скандальні викриття, що стосуються працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК). Зокрема, співробітники СБУ затримали організаторів масштабної схеми ухиляння від мобілізації на Київщині, які заробили понад $1 млн. Серед затриманих – начальники ТЦК Бучанського і Бориспільського районів Леонід Викочка та Сергій Русин, а також їхній спільник з Південного Кавказу. Вони пропонували ухилянтам фальшиві медичні довідки за $37 тисяч, що підтверджували їхню непридатність до служби. Під час обшуків було вилучено понад $1,2 млн, захованих у спеціальних схованках. Усі затримані перебувають під вартою, а за свої злочини можуть отримати до 8 років тюрми.

Нещодавно було затримано ще одного працівника Бучанського ТЦК, Олександра Марінича, за отримання хабаря в $1000. Тим часом в Обухівському РТЦК підняли тривогу через можливе сприяння мобілізації обвинувачених у зґвалтуванні неповнолітньої дівчинки на Закарпатті, аби вони могли уникнути правосуддя під час судового процесу.

Інші інциденти не менш резонансні. На Бориспільщині один із працівників ТЦК здійснив стрілянину під час перевірки документів, а у Вишгороді співробітники ТЦК підпалили автомобіль з військовозобов’язаним. Міністерство оборони засудило ці дії і ініціювало перевірку.

Ситуація з ТЦК викликає занепокоєння щодо зловживань та корупції у системі мобілізації. Останні події підривають довіру до інституту, що має забезпечувати порядок і захист у часи війни, і ставлять під питання справедливість мобілізаційних процедур.

І таке буває: нардепа Андрія Одарченка, який займається антикорупційною політикою, спіймали на хабарі в Bitcoin

У квітні цього року Андрій Одарченко, народний депутат від «Слуги народу», опинився в центрі гучного корупційного скандалу. Його викрили в спробі підкупити голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма. За сприяння у виділенні грошей із фонду ліквідації наслідків збройної агресії на ремонт будівель Державного біотехнологічного університету, де Одарченко на той час обіймав посаду ректора, він пообіцяв хабар у біткоїнах – суму в еквіваленті $50 тисяч. У результаті депутат передав частину цієї суми в розмірі 0,39 біткоїна, що на момент передачі дорівнювало $10 тисяч. Цей випадок став першим в історії українських антикорупційних органів, коли неправомірну вигоду вдалося задокументувати у криптовалюті.

Після затримання Одарченка в середині 2024 року, йому вдалося вийти з СІЗО майже одразу, коли за нього внесли заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Попри виключення з партії «Слуга народу», народний депутат продовжував свою боротьбу з правосуддям. Але замість того, щоб з’явитись на засідання суду, у вересні з’ясувалося, що Одарченко покинув країну. Його втечу підтвердили в НАБУ, після чого депутата оголосили в розшук.

Ситуація набула нових обертів, коли стало відомо, що Одарченко перетнув кордон і вирушив до Румунії, де подав заявку на притулок. За даними судового засідання, спікер Верховної Ради не підписував відрядження підозрюваному депутату, а прокуратура вже вимагала стягнення застави та заміни запобіжного заходу на арешт.

Наприкінці вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив заочний арешт Одарченка, а у жовтні Верховна Рада підтримала його виключення з комітету з питань антикорупційної політики. У листопаді справу завершили вироком: Одарченка засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ця справа стала знаковою для боротьби з корупцією в Україні, підкресливши серйозність підходу до викриття високопосадових корупціонерів і покарання за їхні злочини.

Скандал навколо Артема Дмитрука: напад на правоохоронця, втеча за кордон і міжнародний розшук

У серпні цього року народний депутат України Артем Дмитрук потрапив у центр скандалу, коли йому було повідомлено про підозру в нападі на правоохоронця та намагання викрасти його зброю. Це сталося на фоні ще одного інциденту – нападу на військовослужбовця в Києві, внаслідок якого бійцю було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Того ж дня стало відомо, що Дмитрук, на той момент уже підозрюваний у скоєнні тяжких злочинів, покинув країну, виїхавши за кордон. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за фактом незаконного перетину кордону.

Сам депутат відразу ж заявив, що проти нього було сфальсифіковано справу. За його словами, його нібито збираються вбити або посадити, щоб позбавити можливості продовжувати політичну діяльність. Дмитрук також висловив свою позицію проти заборони РПЦ в Україні, що, ймовірно, стало однією з причин його конфлікту з правоохоронними органами.

В кінці серпня ДБР офіційно підтвердило факт нелегального перетину кордону. Українські правоохоронці з’ясували, що під час виїзду через Молдову Дмитрук не повідомив прикордонникам про свій статус народного депутата України. Ймовірно, хтось зі службових осіб допоміг Дмитруку в незаконному перетині кордону.

Печерський районний суд Києва 29 серпня виніс заочне рішення і обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас адвокат Дмитрука, Віталій Заперченко, заявив, що виїзд депутата за кордон був законним, оскільки, на його думку, конституційні права народного депутата не можуть бути обмежені під час воєнного чи надзвичайного стану.

Через кілька днів ДБР і Офіс генерального прокурора України оголосили Дмитрука в міжнародний розшук. 2 вересня ДБР повідомило, що вони з’ясували обставини незаконного перетину кордону і затримали трьох осіб, які допомогли нардепу покинути Україну. Одним із затриманих був організатор виїзду, що має тісні зв’язки як серед правоохоронців, так і серед кримінальних елементів.

24 вересня Дмитрук, який перебуває у Лондоні, повідомив, що його затримали британські правоохоронці. Вже відбулося судове засідання щодо його подальшої екстрадиції в Україну, однак рішення не відоме.

1000$ за успішний захист практики та магістерської роботи: викриття завідувачки кафедри ДПУ в Ірпені

У Державному податковому університеті в Ірпені викрили хабарництво серед викладачів. Завідувачка кафедри економічної політики Навчально-наукового інституту обліку, аналізу та аудиту Наталія Мацелюх вимагала від студентів 1000$ за успішний захист дипломних робіт і практики.

Зокрема, жінка отримувала гроші від п’яти студентів за те, щоб ті могли пройти перевірку та отримати затвердження звіту по кваліфікаційній переддипломній практиці, а також пройти успішну перевірку магістерських робіт. Такі дії завідувачки кафедри стали підставою для її відсторонення від посади.

Цікаво, що ще у 2020 році Наталія Мацелюх була відзначена в рамках соціального проєкту та стала переможницею ІІ Національної премії «Найкраща українка в професії 2020» в номінації «Керівник навчально-наукового інституту». Також вона неодноразово отримувала відзнаки, зокрема Почесні грамоти Міністерства освіти і науки України та Державної податкової служби України, а також пам’ятні медалі за відданість справі.

Тепер же, крім значних професійних нагород, їй загрожує кримінальна відповідальність за хабарництво. У разі доведення вини, покарання може бути суворим: відповідно до законодавства, за такі дії Мацелюх може бути позбавлена свободи на строк до 10 років з конфіскацією майна.

Корупційний скандал у Київраді: як родина заступника Кличка розбагатіла на комунальному майні

У жовтні 2023 року видання Bihus.Info оприлюднило розслідування, яке сколихнуло Київ. Мова йшла про Володимира Прокопіва, заступника голови КМДА, та його друзів, які через підставні компанії отримали у власність кілька об’єктів нерухомості, що належали місту. Олександр Поштарюк і Андрій Стеценко, земляки Прокопіва, на вигідних умовах придбали комунальне майно, зокрема офісні приміщення та земельні ділянки, які за кілька років значно подорожчали.

Поштарюк допоміг Прокопіву з елітним житлом, зокрема придбати маєток в котеджному містечку за заниженою ціною, а також активно співпрацював з Прокопівим у нерухомості. Стеценко ж через свої компанії став власником об’єктів, які раніше належали місту, зокрема на Трухановому острові. Це не залишилося непоміченим: прокуратура та СБУ розслідують можливі маніпуляції з цінами та ремонтами.

Реакція мера Києва Віталія Кличка не забарилася: після публікації журналістів він звернувся до правоохоронців із проханням перевірити ці факти, а Прокопіва відсторонили від обов’язків. Той, своєю чергою, сам подав заяву про відставку, пояснивши її тим, що «не тримався за посаду». Однак питання корупції в київській владі та роль Прокопіва в цьому процесі залишаються актуальними.

Загроза знищення археологічної спадщини через будівництво паркінгу на Пейзажній алеї

Будівництво підземного паркінгу з укриттям для 320 автомобілів на Пейзажній алеї, частині історичної зони Києва, викликало гостру критику. Ділянка має кілька охоронних статусів, зокрема як пам’ятка археології національного значення. Попри це, Київрада вже затвердила детальний план території, що дозволяє розпочати проєкт.

Місцеві жителі, активісти та Міністерство культури висловлюють занепокоєння через можливе руйнування археологічних пам’яток і порушення законодавства щодо охорони культурної спадщини. Депутатка Київради Євгенія Кулеба зазначає, що будівництво суперечить чинному законодавству та етичним нормам, оскільки на цій території планується знищення археологічних об’єктів, а земля має бути у державній власності.

Протести також зосереджені на невідповідності інфраструктурного проєкту потребам міста, коли громадський транспорт і зелені зони мають бути пріоритетом. Кулеба також підозрює, що мер Києва Віталій Кличко та його команда мають приватний інтерес у цьому проєкті через власність будівлі, що є частиною території, де планують будівництво.

Попри критику, проєкт не зупинено, а перебуває на етапі обговорення, підтвердила у КМДА. Також там зазначили, що паркінг планується не тільки для автомобілів, але і як укриття під час повітряних тривог, що в умовах воєнного стану є важливим аргументом на його користь. Водночас КМДА підкреслює, що будь-яка забудова в зоні з охоронним статусом має дотримуватися законів щодо охорони культурної спадщини.

Мешканці Воздвиженки висловлюють категоричний протест проти будівництва паркінгу на Пейзажній алеї, побоюючись, що проєкт загрожує як культурній спадщині, так і безпеці їхніх будинків. Громада занепокоєна можливими зсувами ґрунту, адже цей район вже постраждав від таких явищ. Мешканці також сумніваються у суспільній користі проєкту, припускаючи, що паркінг може бути потрібен не для місцевих, а для відвідувачів майбутнього елітного ресторану, що ставить інтереси бізнесу вище безпеки. Вони обурені відсутністю належного громадського обговорення, вважаючи, що слухання були фальсифіковані.

Проблема будівництва паркінгу ставить під сумнів баланс між розвитком інфраструктури та збереженням історичних пам’яток Києва. Місцеві активісти закликають мешканців боротися за збереження історичного вигляду району.

Екологічна загроза: ліс Смарагдової мережі в Гатному під загрозою знищення заради котеджного містечка

На Київщині, в селищі Віта-Поштова, планують вирубати частину лісу, що є частиною Смарагдової мережі Європи, для будівництва котеджного містечка. Попри заперечення громади та порушення законодавства, 19 грудня цього року на сесію Гатненської сільської ради було винесено детальний план території, який суперечить чинному генеральному плану.

Згідно з планами, на ділянці, що перебуває в лісі, збираються побудувати близько 100 котеджів та прорубати дорогу, чого не дозволяє відсутність під’їзних шляхів. Серед громадських діячів активно обговорюють можливість змови між головою Гатненської громади Олександром Паламарчуком та власником земельної ділянки.

Та через розголос активістів депутати все ж скасували розгляд скандального детального плану територій. Однак, місцеві активісти звертаються до влади з вимогою провести інвентаризацію земель, оприлюднити всі рішення та забезпечити прозорість дій місцевої влади. У разі ігнорування їхніх запитів, вони обіцяють вжити заходів для відкликання депутатів та відставки посадовців.

Ось і підходить до завершення 2024 рік – рік, що приніс не лише значні політичні, економічні та соціальні зміни, але й цілу низку гучних скандалів, які сколихнули українське суспільство. Проте, варто зауважити, що це лише найбільш резонансні випадки, а насправді в країні було ще чимало дрібніших інцидентів, які також мали вплив на громадську думку та стабільність.

Сподіваємося, що у 2025 році скандалів стане менше, а на перший план вийдуть конструктивні ініціативи та ефективні рішення для успішного майбутнього України.

Авторка: Катерина Чабанюк.

Читайте також: Начальник Служби відновлення Київщини Руслан Ничік: «Відбудова потребує не лише значного фінансування, а й злагодженості між багатьма структурами»

Фото: Київщина 24/7, з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.