Котику, як ти це їж? Вона ж доведе тебе! – І зверталась моя свекруха зовсім не до кота, а до мого чоловіка
Котику, як ти це їж? Вона ж доведе тебе! – І зверталась моя свекруха зовсім не до кота, а до мого чоловіка
Саме тому мені так сподобався Дмитро. Високий, кремезний, справжня стіна. Він приїхав до Києва з села, що на Франківщині, там усі його родичі залишились. Лишень одного разу перед весіллям ми гостювали в його батьків. Я тоді ще дуже здивувалась, моя майбутня свекруха стільки всього до нашого приїзду наварила, наче ми не на два дні, а на місяць.
Перший конфлікт з Марією Іванівною у нас стався, коли вона дізналась, що пишного весілля ми робити не плануємо.
– Як так можна? А що ж я в селі скажу?
– Скажете, що весілля після війни буде. А зараз і розпису вистачить!
Нам і не треба було того великого гуляння. Жили дуже дружньо, обидвоє багато працювали, мали чимало планів. Дмитро ніколи не сварився зі мною через побут, завжди розумів, коли мені бракує часу. Спокійно міг самотужки приготувати вечерю, або ж просто перехопити бутерброд. І ніколи не скаржився через це.
І ось нещодавно Марія Іванівна ощасливила нас несподіваним візитом. І так сталося, що саме того дня в мене на роботі була перевірка, довелося затриматися. Тож я приїхала і швиденько залила окропом локшину швидкого приготування. І саме тоді увійшла мама мого чоловіка.
– І чим ти будеш мого Дмитрика годувати? Господи! Котику, як ти це їж? – кричала вона двометровому сину.
– Та це лиш сьогодні так вийшло.
– Так я і повірила! Щастя, що я привезла продукти, зараз щось нормальне приготую!
Щодня я вислуховувала, яка погана господиня.
– Ти маєш вставати о 5 ранку і готувати, аби завжди щось добре в хаті було. Інакше у вас через рік проблеми зі шлунками почнуться. Синку, вона ж доведе тебе! Все, я ще залишаюсь, поки у вас порядки не наведу!
– Е, ні! Тоді я краще у подруги поживу! – не витримала я.
Страшенно обурив мій протест свекруху. Вона почала кричати, що Дмитро має негайно розлучитися, адже нічого доброго з нашого шлюбу не вийде. І найдивніше, що чоловік став вмовляти мене, аби Марія Іванівна залишилася і ще повчила мене бути господинею. Звісно, я відмовилась, свекруха поїхала, та відтоді з Дмитром ми увесь час сваримось. Порадьте, як мені бути?