Я вийшла заміж дуже рано, одразу після закінчення університету. З Андрієм ми познайомились на дню народженні подруги. Батьки мого коханого дуже заможні люди. Олег Васильович власник заводу з виробництва меблів, а мама, Ольга Миколаївна, має салон краси. Жили вони за містом у великому приватному будинку. 

У Андрія є ще старший брат Антон. І лише його взяли до сімейного бізнесу. Для мого чоловіка серед керівництва місця немає, бо він не улюблений син. Андрій звик, що його місце в сім’ї завжди другорядне. Він сам будує свою кар’єру.

Як тільки ми одружились, я одразу відчула, що його сім’я мене недолюблює. Андрій мене до цього готував:

– Не зважай на батьків. Головне, що ми разом.

Мої батьки подарували нам квартиру, а ремонт ми зробили власними силами. Згодом у нас народились діти – дві донечки – Рита і Настя.

У Антона своя сім’я. Він одружився трохи раніше. Але там геть інша ситуація. Його діти ходять до приватної школи і репетиторів наймають, а наші вчаться у звичайній. На весілля батьки купили Антону квартиру і продовжують їх забезпечувати.

Рита з Настею з часом теж почали відчувати цю різницю. Рита була трохи старшою і вже все розуміла, а Настя все спитає:

– А чому бабуся з дідусем не приходять до нас у гості?

– Чому мені баба дала шоколадку, а Ромчику велику машину на пульті?

Минали роки. Я знала, що Антонові діти не потребували нічого. Вони мали нові гаджети, ноутбуки, дорогий одяг, круті тури на відпочинок. Нещодавно батьки Антона старшому внукові Роману купили машину, хоч у нього ще й немає прав. А моїй Насті на 15-річчя – акваріум з рибками.

Ми дуже готувалися до 18-річчя Рити, бо хотіли, щоб наша дівчинка назавжди запам’ятала це свято. Та вийшло по-іншому.  Ми замовили гарний торт, покликали друзів та родичів. Я накрила розкішний стіл. 

Наприкінці святкування приходить свекруха вся задихана. Вона купила махровий рушник і скромну шоколадку. Моя Рита намагалась зреагувати ввічливо. Але видно, що була розчарована. Бо очікувала, що бабуся подарує їй хоча б косметику. 

Раптом мама з Андрієм почали сваритися. Як ми провели гостей, я спитала чоловіка, що сталося:

– Та мама спішила, бо до її онука мали прийти друзі після школи. А братова пішла на йогу. Я не витримав і сказав їй, що на наші свята вона може взагалі не приходити, якщо їй так складно. 

Наступного дня Андрію подзвонив брат. Чула, як той кричав на нього:

– Як ти посмів образити маму? Виставити її за двері ?Та що ти собі дозволяєш? Вона так старалась до вас вирватись. А ти все перекрутив! Це просто братерські ревнощі! Ти маєш негайно попросити вибачення.

– Знаєш, мама все життя тебе більше любила. Але я не дозволю, аби таке відношення було і до моїх дітей!

Не розумію, навіщо робити таку різницю між братами. Хіба свекруха не розуміє, що онуків треба любити однаково, ми ж родина врешті-решт!

Джерело