Кілограмові злитки золота, які перевозили інкасаторські автомобілі Ощадбанку і які потрапили на фото в Угорщині, найімовірніше призначалися для ювелірних компаній. Таку думку висловила голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алла Іщенко. Про це повідомили журналісти Еспресо TV з посиланням на експертку.

За словами Іщенко, з серпня 2025 року Національний банк України дозволив банкам продавати банківські метали ювелірним виробникам. Саме вони зазвичай купують золото у великих — кілограмових — злитках, тоді як фізичні особи для заощаджень частіше обирають 100-грамові.

«Від початку повномасштабного вторгнення імпорт золота в Україну практично не відбувався. Банки могли його імпортувати, але не могли продати, адже з серпня 2022 року НБУ дозволяв продаж банківських металів лише в межах викупу у клієнтів через каси банків», — пояснила Іщенко.

Вона додала, що першу норму, яка формально дозволяла продавати золото ювелірам, регулятор ухвалив у грудні 2024 року, однак через складні умови вона фактично не працювала. Після звернення асоціації в червні 2025 року Нацбанк вніс зміни до правил у серпні того ж року, що дозволило розпочати реальні операції.

Експертка зазначила, що обсяги імпорту золота нині відповідають потребам ювелірної галузі.

«Люди дуже збудилися через ці 9 кг, але насправді це дуже невеликий обсяг. Раніше літаками майже щодня завозили і валюту, і банківські метали. Через відсутність авіаперевезень банки змушені шукати інші способи доставки», — сказала Іщенко.

За її словами, Ощадбанк став першим, хто звернувся до Нацбанку за дозволом здійснювати такі перевезення автотранспортом. Наразі подібну акредитацію мають три банки.

Чому злитки були без індивідуальної упаковки

У соцмережах звернули увагу, що на оприлюднених фото злитки нібито не мають захисних капсул. Однак, за словами Іщенко, для великих кілограмових злитків це нормальна практика.

«Великі кілограмові злитки, як правило, не мають індивідуального захисного пакування. Вони можуть зберігатися у пластикових боксах або коробках, які пломбуються. Ймовірно, для фотографування коробку просто відкрили і розклали злитки», — пояснила експертка.

Вона також наголосила, що саме через відсутність індивідуального пакування такі злитки дешевші у виробництві, а тому їх найчастіше купують ювелірні підприємства, які все одно переплавляють метал.

Які злитки купують українці

За даними Нацбанку, українці активно купують банківські метали для збереження заощаджень. Лише у січні цього року громадяни придбали у банках 849 тройських унцій золота — приблизно 26,4 кг. Водночас продали близько 645 унцій, або майже 20 кг.

Найбільший обсяг продажів у 2025 році зафіксували у квітні — тоді банки реалізували 2081 унцію золота (близько 64,4 кг).

Іщенко пояснила, що найбільш популярними серед українців залишаються 100-грамові злитки, оскільки купівля банківських металів для фізичних осіб дозволена лише за готівку.

«Зняти з рахунку можна не більше 100 тисяч гривень на день. Тому, щоб купити стограмовий злиток, доводиться кілька днів поспіль знімати кошти в банку», — зазначила вона.

Асоціація пропонувала дозволити безготівкову оплату для купівлі банківських металів, однак Національний банк цю ініціативу не підтримав.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що працівник 1 відділу Бучанського РТЦК та СП Олег Коломієць задекларував у декларації понад 1 кг золотих злитків на суму майже 7,7 млн грн.

Читайте також: У Києві викрили схему «виїзду за кордон під ключ» за $15 тисяч: затримали батька та сина

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.