38 окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ успішно стримує окупантів на Покровському напрямку. рашисти несуть великі втрати у живій силі та техніці. Нещодавно підрозділи бригади отримали німецькі БМП Marder 1A3. У бригаді кажуть: це суттєве посилення для морпіхів.

Командир десантно-штурмової роти 38 бригади лейтенант Ростислав на позивний «Шелбі» розповів кореспондентам АрміяInform про бойові можливості німецької машини та як ці БМП допоможуть морським піхотинцям захищати Донеччину від навали російських окупантів.

Витримує влучання з 30-мм автоматичних гармат в лобовій проєкції

БМП Marder «в перекладі — „Куниця“» — німецька гусенична бойова машина піхоти виробництва концерну Rheinmetall, яка була основною бойовою машиною Бундесверу з 1970-х до 2010-х років.

Морпіхи відмічають добротне бронювання цих БМП. Marder може захистити екіпаж від куль, снарядів калібром 30 мм і невеликих осколків. Свій захист завдячує зварній сталі. Бували випадки, коли ці БМП під час російсько-української війни витримували влучання навіть з 30-мм автоматичних гармат в лобовій проєкції.

Машина проста в управлінні. Має коробку автомат і механіку: три передачі — три вперед і три назад.

«Дуже практична і доволі мобільна машина, здатна проходити різні ділянки місцевості завдяки гусеничній основі. Звісно, болото буде значно важче пройти, адже її вага близько 30-35 тонн. Але, що важливо під час виконання бойових завдань, це швидкість. По шосе — до 65 км/год, по пересіченій місцевості — до 45 км/год. Операційна дальність роботи — до 600 км».

«Шелбі» каже, Marder мають кращу прохідність і броню, аніж радянські зразки БМП-1 та БМП-2. Вони комфортні для пересування військовослужбовців. Екіпаж 3 людини, десантне відділення розраховане на шість бійців у повному екіпіруванні.

«Місця для сидіння особового складу зручно розташовані в машині. Навіть під час руху по бездоріжжю та маневруванні БМП хлопці доволі впевнено почувають себе всередині».

Бойові можливості

Щодо озброєння. Головна зброя Marder — гармата калібру 20 мм, яка може ефективно боротися з легкими броньованими цілями та живою силою противника. Її дальність ураження — до 2,5 км.

Крім того, у БМП є кулемети калібру 7,62 мм. Боєзапас гармати становить 1250 снарядів, кулемета — 5000 патронів. Заявлена скорострільність гармати становить до 1000 пострілів на хвилину. Також є протитанковий комплекс MILAN 2T з дальністю стрільби 2 км.

Marder додатково оснащено розкладною антидроновою сіткою для протидії російським FPV-дронам.

Морпіхи посилено тренуються

Комроти Ростислав розповідає: після отримання БМП у підрозділах проходять практичні навчання. Перед цим, механіки-водії та навідники пройшли 2-тижневий курс підготовки з експлуатації та застосування бойових машин.

Наразі вони вже працюють безпосередньо на Marder. Командири машин ще проходять навчання і незабаром приєднаються до своїх екіпажів.

Загалом навчання включають в себе техніку управління БМП, особливості технічного обслуговування, надання цілевказівок на бойове застосування озброєння. Екіпажі тренуються наводитися на мішень і стріляти. Хлопці навчаються лагодити техніку на місці, дуже важливо вміти усувати несправності під час бойових дій, так би мовити, «ремонтувати з коліс».

У чому німецькі БМП кращі за шведсько-британські амфібійні БТР Viking?

Якщо порівняти Marder з всюдиходами-амфібіями Viking «Шелбі» акцентує:

«Ми свого часу працювали на БТР Viking. Гарна техніка. На мою думку, Marder є більш практичним в експлуатації та системі управління. На відміну від Viking має вищий ступінь захисту броні та потужнішу вогневу міць. Використовувати цю бойову машину можна буде в різних цілях — як з доставки особового складу на позиції, так само й евакуації з них. Завдяки броньованій капсулі, навіть при підриві машини, особовий склад залишиться неушкодженим та може продовжувати виконання бойових завдань.

З цією БМП стикався ще під час навчання у Військовій академії в Одесі, далі працював на ній у Навчальному центрі ДШВ. Тому, вважаю, німецька машина дещо краща за Viking. Хоча амфібійний БТР здатен долати водні перешкоди та діяти в підтоплених місцевостях, завдяки широкій резиновій гусениці».

«Шелбі» очолив десантно-штурмову роту у 21 рік

«Я з Одеської області. У 15 років пішов навчатися у Військово-морський ліцей імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного. Після чого вступив на факультет Десантно-штурмових військ та морської піхоти у Військову академію (м. Одеса). Після випуску долучився до 38 бригади морської піхоти, в яку, власне, й хотів потрапити.

Я дуже хотів бути бойовим офіцером, керувати особовим складом в бойових умовах, на війні. Працювати у складних умовах обстановки.

Керівництво запримітило. Мене заохотили та надали можливість очолити десантно-штурмову роту. Ростислав, командуючи ротою в бою, отримав поранення. Але каже, все ок. 3 дні в госпіталі й далі повернувся до свого підрозділу.

«У нас доволі чудова атмосфера в підрозділі, але все починається з особистого прикладу. В роті переважна більшість — це старші за мене чоловіки, яким більше ніж 30-40 років. До кожного індивідуальний підхід. Ми — морська піхота, ми єдиний колектив. Побратимство і довіра — це основа. Хлопці дуже швидко переймають цінності морських піхотинців.

Я дуже тішуся, коли бачу, як мої підлеглі навчаються та прагнуть стати кращими. Як підвищується рівень підготовки бійців, де є певний прорив в знаннях з ведення бою, володінню зброї та такмеду. Дивимось на потенціал кожного та визначаємо, де йому буде краще виконувати бойове завдання, щоб коефіцієнт корисної дії лише збільшувався, а не стояв на місці».

До слова, нещодавно Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагородив Ростислава нагрудним знаком «Хрест хоробрих». Відзнаку молодий командир роти отримав за особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.