У столиці продовжується системна робота над створенням доступного середовища в закладах культури. Ця ініціатива охоплює як фізичну адаптацію приміщень, так і підготовку персоналу та створення інклюзивного культурного продукту. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час панельної дискусії, присвяченої презентації практичного порадника «Реновація музеїв: архітектура доступності та безпеки», що відбулася в Будинку архітектора.

«Безбар’єрність є пріоритетом міської політики. Ми покроково впроваджуємо зміни, щоб культурні установи Києва стали доступними для всіх. Усі муніципальні музеї вже пройшли моніторинг доступності, на основі якого розроблені конкретні заходи, що активно реалізуються. Наразі багато таких заходів уже впроваджено, наприклад інтерактивні експозиції, таблички зі шрифтом Брайля, тактильні копії експонатів тощо», – підкреслила Ганна Старостенко.

Особливу увагу також приділяють підготовці працівників музеїв. Вони проходять тренінги з основ етики комунікації, жестової мови, аудіодискрипції та інших інструментів доступності, щоб забезпечити якісний сервіс для всіх відвідувачів.

За даними Департаменту культури КМДА, у його підпорядкуванні перебувають 15 музеїв (разом із філіями – 27), які розташовані в 26 будівлях. Більшість цих споруд є об’єктами культурної спадщини, що створює додаткові виклики у впровадженні безбар’єрності. Роботи потребують чіткого дотримання законодавства щодо збереження культурної спадщини.

Практичний порадник, презентований під час заходу, пропонує рекомендації, спрямовані на створення сучасних, інклюзивних та безпечних музеїв, які відповідають міжнародним стандартам. Документ враховує рекомендації ЮНЕСКО, підкреслюючи важливість музеїв як просторів для культурного діалогу, навчання та взаємодії.

Читайте також: Подільсько-Воскресенський міст став найдорожчим довгобудом у Києві, – депутат Київради Андрій Вітренко

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.