Сьогодні, 10 березня, Київрада розгляне план енергостійкості Києва – комплексний документ, який жодна з міських рад України раніше не ухвалювала. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

За словами мера Києва, на відміну від інших міст, де подібні плани підписували голови обласних військових адміністрацій після засідань РНБО, у Києві підписання документа вимагають від мера.

«За законом я не можу одноосібно ухвалити цей план. Документ має спочатку пройти погодження в Київраді», – зазначив Кличко.

Очільник столиці підкреслив, що плани були скориговані, аби вони залишалися реалістичними в умовах, коли держава, за його словами, столиці допомагати не хоче, переводячи життєво важливе для киян питання в політичну площину.

«Безпрецедентна інтенсивність обстрілів балістичними ракетами об’єктів критичної інфраструктури Києва та люті морози цієї зими стали надзвичайним викликом для міста. Дякую комунальникам, енергетикам, працівникам ДСНС, протиповітряним силам і всім тим, хто, працюючи вдень і вночі, допоміг столиці пройти найважчу зиму. І дякую киянам – за їхню стійкість», – додав Кличко.

Мер столиці зауважив, що програму стійкості столиці розпочали реалізовувати ще у 2023 році. Пошкодження об’єктів інфраструктури від обстрілів почалися з 2022 року, але їх оперативно усували: замінювали обладнання та створювали резерви альтернативного живлення.

«Втім, тактика і масштаби дій ворога змінюються. Тому план стійкості, який сьогодні має ухвалити Київрада, сформований на основі аналізу саме викликів цієї зими. До роботи над ним залучали фахівців із багаторічним досвідом та знанням існуючих систем. Ми також орієнтуємося на міжнародний досвід, але враховуємо нинішні ризики для України», – пояснив міський голова.

Віталій Кличко зазначив, що Київ проєктували та будували за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання. Місто має найбільшу систему централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок усієї країни.

Завдання міста – максимально зменшити залежність від централізації, розвивати розподілену генерацію, будувати резервні системи енергоживлення та теплопостачання. Саме цей принцип закладено у плані стійкості.

Водночас план передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури, що є першочерговим завданням. Масштаби столиці вимагають великої кількості заходів і значних ресурсів для їх реалізації. План структурований за принципом пріоритетності та реальної наявності ресурсів.

«Невідкладні заходи, не чекаючи процедурних моментів, місто вже почало реалізовувати. Водночас частина робіт потребує фінансового забезпечення не лише з боку міста. Тому Київрада має ухвалити звернення до уряду щодо участі держави у фінансуванні, допомозі обладнанням та іншими ресурсами», – пояснив Кличко.

Також необхідні зміни до законодавства і нормативної бази, щоб мінімізувати бюрократичні процедури і прискорити виконання робіт, зокрема тих, які потрібні для підготовки до наступної зими. Місто працює і з міжнародними партнерами для залучення їхньої допомоги.

«Зараз не до політики. Йдеться про майбутнє столиці та її мешканців. Тому працювати маємо всі разом і ефективно», – підсумував міський голова.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що План енергетичної стійкості Києва на понад 60 мільярдів гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Центральна влада заявила, що столиця досі не подала повноцінний документ, тоді як у команді мера Віталія Кличка наполягають, що план існує і був представлений. Під час засідання РНБО президент різко розкритикував відсутність затвердженого плану від столиці.

Читайте також: Кворуму не вистачило: Київрада не змогла розглянути план енергетичної стійкості столиці, — Прокопів

Фото: КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.