Лютий, що болить

«Лютий, що болить»… для Київщини це не метафора, а досвід. Кожна пошкоджена церква, кожен музей із вибитими вікнами, кожна історична будівля зі слідами обстрілів – це не просто руйнування інфраструктури, а втрата частини нашої пам’яті.

Журналісти «Київщини 24/7» зібрали факти про руйнацію історичних об’єктів у 2025 році, масштаби втрат і кроки, які нині робляться для їх фіксації та відновлення.

Зруйновані сторінки історії: масштаби руйнувань пам’яток

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, загальна кількість постраждалих об’єктів сягає 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 одиниць культурної інфраструктури, що є однією з найбільших втрат для української культури після Другої світової війни.

Серед пошкоджених культурних об’єктів:

• 155 пам’яток національного значення,
• 1370 пам’яток місцевого значення,
• 160 щойно виявлених об’єктів.

Повністю зруйновано 45 пам’яток, а пошкодження зафіксовано у 18 областях України. Найбільших втрат зазнали регіони, де ведуться активні бойові дії. У Києві та Київській області пошкоджено 172 об’єкти культурної спадщини.

Ці дані свідчать про систематичний вплив військових дій на культурну спадщину України, яка формувалася століттями.

Під прицілом тисячоліть: війна б’є по святинях

російські удари нищать не лише будівлі – вони спрямовані у саме серце української історії. У 2025 році під обстрілами опинилися святині, що пережили століття воєн і імперій. Те, що вистояло тисячу років, сьогодні знову змушене тримати удар.

Києво‑Печерська лавра

Не минула війна і духовного серця столиці – Києво-Печерської лаври. У січні 2025 року російські удари пошкодили окремі будівлі комплексу, зокрема вхід до Дальних печер та Благовіщенську церкву. Вибухова хвиля розбила вікна, пошкодила двері та фасади, залишивши тріщини у старовинних стінах.

Лавра – це не лише місце молитви та паломництва. Це культурний центр, який пережив століття і зберіг унікальні архіви, фрески та цінні стародруки. Пошкодження цих об’єктів – удар по духовній та культурній пам’яті нації.

Свято‑Софіївський собор

У ніч на 10 червня 2025 року потужний вибух під час масованої атаки пошкодив Собор Святої Софії – один із головних символів Києва та України. Пошкоджено фасад центральної апсиди, прилеглі архітектурні деталі та ліпнини, що робили собор унікальним.

Це не просто релігійна святиня – собор, який існує понад тисячу років, є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО. Руйнування його елементів стало не лише матеріальною, а й символічною втратою.

Спасо-Преображенський кафедральний собор, Біла Церква

У червні 2025 року під час чергової нічної атаки на Київщину вибухова хвиля пошкодила Спасо-Преображенський кафедральний собор у Білій Церкві – одну з головних духовних споруд регіону.

Внаслідок удару у храмі вибило вікна, зазнали ушкоджень окремі елементи фасаду. Собор, зведений у 1830-х роках, є пам’яткою архітектури національного значення та важливим релігійним осередком громади.

Під ударом культури: бібліотека, музей та кіностудія, які пережили обстріли

Війна цілить не лише у храми й пам’ятки архітектури. Під прицілом опиняється простір, де формується майбутнє – бібліотеки, кіностудії, культурні центри. У 2025 році російські атаки вдарили по місцях, що зберігають знання, історію та український голос у світі.

Національна бібліотека України для дітей

російський безпілотник влучив і у будівлю Національної бібліотеки України для дітей. Вибухова хвиля розбила 10 віконних блоків і балконні двері, пошкодила внутрішнє оздоблення та фундамент. Тріщини виявлено навіть в укритті бібліотеки, оновленому торік за підтримки посольства Азербайджану.

У бібліотеці, де щодня приходять тисячі дітей та їхніх родин, зберігаються книги, що допомагають юним читачам пізнавати світ і власну культуру. Попри руйнування, бібліотека продовжує працювати.

Національна кіностудія імені Олександра Довженка

У ніч з 30 на 31 липня 2025 року під час масованого ракетного обстрілу постраждала Національна кіностудія Довженка – одна з найстаріших та найважливіших кіностудій світу.

Пошкоджено виробничі приміщення студії та частково готельні корпуси, вибито близько 90 вікон.

«Ці збитки – не просто матеріальні, це цілеспрямована спроба ворога стерти пам’ять і культурні коди, що формувалися століттями. Кіностудія – центр національної ідентичності, з архівами, технікою, костюмами та творчими здобутками, що здобули міжнародне визнання», – йдеться у повідомленні Мінкульту.

Музей ретро-автомобілів у Вишгородському районі (Межигір’я)

У січні 2025 року внаслідок падіння уламків збитих безпілотників постраждав музей ретро-автомобілів на території Межигір’я у Вишгородському районі.

Через вибух і пожежу було знищено частину експозиції: дев’ять транспортних засобів повністю згоріли, ще десятки отримали пошкодження різного ступеня. Музей був не просто колекцією техніки – це був простір збереження інженерної історії, культури автомобілебудування та приватних колекцій, які роками формувалися ентузіастами.

Стратегічна атака на культурну ідентичність

Тетяна Бережна, віцепрем’єрка та Міністерка культури України, підкреслила, що щоденні атаки російських військ на культурні об’єкти – це стратегічна атака на національну ідентичність.

«Постраждалі 2483 об’єкти культурної інфраструктури – це одна з найбільших втрат з часів Другої світової війни», – заявила Бережна.

Вона додала, що тимчасова окупація частини Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей ускладнює точну оцінку шкоди, адже на цих територіях наразі неможливо провести повний моніторинг культурних об’єктів.

Програми відновлення та цифровізації: як зберегти історію

Для захисту та відновлення культурної спадщини в Україні працює Український культурний фонд, який реалізує програму «Культурна спадщина». Проєкт підтримує:

• Реставраційні роботи пошкоджених пам’яток,
• Диджиталізацію об’єктів для створення віртуальних музеїв,
• 3D-моделювання зруйнованих пам’яток, що дозволяє зберегти інформацію навіть у разі подальших руйнувань.

Пріоритет надається оцифруванню матеріалів у прифронтових та деокупованих регіонах, аби майбутні покоління мали доступ до історії.

Розграбування спадщини: злочин, який триває

Окрім обстрілів і фізичних руйнувань, війна має ще один вимір – системне розграбування культурної спадщини. З 2022 року на тимчасово окупованих територіях викрадено десятки тисяч музейних предметів. росія вивозить колекції, переписує їх походження та намагається привласнити українську історію.

Факти незаконного переміщення та розграбування документує Офіс Генерального прокурора України. Уже підготовлено понад 6 тисяч форм для державного реєстру розшукуваних культурних цінностей, а 95 об’єктів внесено до міжнародних баз Інтерполу. Дані також передано митним органам для розміщення на платформі Всесвітньої митної організації ARCHEO.

Втім, є і приклади повернення. Символом міжнародної солідарності стала колекція «Кримське золото» – 565 музейних предметів, які вдалося повернути Україні завдяки багаторічній співпраці з партнерами.

Війна руйнує не лише міста – вона намагається стерти пам’ять. Тріщини на стінах храмів, вибиті вікна бібліотек і знищені музейні експонати – це удари по тому, що формувало нас століттями. Та поки фіксуються злочини, відновлюються пам’ятки й повертаються викрадені цінності, культурна спадщина Київщини залишається не лише об’єктом атаки, а й простором спротиву.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що під час чергового обстрілу в Бориспільському районі постраждала церква. Цей випадок є ще одним свідченням того, що для російських терористів немає нічого священного. Вони цілеспрямовано руйнують житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури, школи, лікарні та навіть храми.

Читайте також: «Вона рятувала, коли місто палало»: зооволонтерка Анастасія Тиха з Ірпеня стала символом порятунку у перші дні вторгнення

Фото: «Київщина 24/7», Києво-Печерська Лавра, Мінкульт, ГУ ДСНС Київщини, Офіс Генерального прокурора

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.