У п’ятницю, 6 березня, Львів проводжає в останню путь Володимира Яськіва та Василя Грубу, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Прощання з Володимиром Яськівим розпочнеться о 09:00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175).

Чин похорону обох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Володимира Яськіва на Личаківському кладовищі (поле почесних поховань №87 на вул. Пасічній), а Василя Грубу – на цвинтарі у с. Зимна Вода.

Львів’ян закликають віддати шану полеглим захисникам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічні довідки захисників:

Володимир Яськів (18.04.1972 – 02.07.2025) був уродженцем Нового Роздолу. Навчався у місцевій школі, згодом здобув професію газоелектрозварювальника у Новороздільському професійному ліцеї та професію автомеханіка – у Новороздільському політехнічному фаховому коледжі.

Проходив строкову військову службу. Працював газоелектрозварювальником, потім – у сфері торгівлі на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Володимир любив риболовлю, збирання грибів і садівництво, був майстром на всі руки. Вирізнявся життєрадісністю, завжди залишався усміхненим. Любив музику та із задоволенням співав.

У 2025 році став до лав ЗСУ, воював на Південнослобожанському напрямку у складі 151 окремої механізованої бригади.

У Володимира Яськіва залишилися брат, дружина, двоє синів, невістка, онуки та родина.

Львів’янин Василь Груба (19.04.1971 – 04.03.2026) навчався у ліцеї №66, після чого здобув професію техніка-механіка в Івано-Франківському фаховому коледжі.

Проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Василь захоплювався риболовлею, футболом та кулінарією. Був добрим, чуйним і щирим, справжнім господарем, життєрадісною і світлою людиною. Вирізнявся доброзичливістю, врівноваженістю та спокоєм.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 71 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ. Згодом проходив службу у Військовому госпіталі Військово-медичного клінічного центру Східного регіону. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Василя Груби залишилися дружина, син та родина.