Річ у тім, що два роки тому мама поїхала на заробітки. Вона не хотіла цього робити, та вибору не було. Тато звик нічим не перейматися, все життя плив за течією, не старався зовсім. Ще як я маленька була він полюбляв зустрічатися з друзями на пиво, доволі часто приходив напідпитку.

Мама на все закривала очі, багато працювала, аби ми мали за що жити. Та ставало дедалі важче. Я закінчувала школу і мала вступати.

Якось за вечерею мама сказала:

— Так далі жити не можна, треба щось робити. Я поїду до сестри в Італію. Вона мені знайде

роботу.

• Мамо, але нащо? Ми якось впораємось.
• Тобі вступати треба, а це чималі гроші. Та й про майбутнє час подумати.

  Мама поїхала, коли я в 11 класі була. Згодом я вступила й до гуртожитку поїхала. А тоді почалась війна, нас відправили додому. І ось я приїжджаю і бачу картину. Тато накупував собі гарного одягу, причепурився.

• Звідки гроші на все це?
• Ну, мама висилає, я подумав, що годі вже ходити в дранті.

• За кілька днів я збагнула, що батько не працює. А йому всього 54 роки, чого вдома сидіти?

  – Тато, ти що втратив роботу?

• Я самий звільнився. Набридло за ті копійки працювати. Мене ніколи там не цінували.
• І що далі? Щось шукаєш?
• Так, звісно. Але в моєму віці це не просто. Та й

• ходити не знати з ким. А якось я побачила його

  в місті за кавою з якоюсь жінкою. Мило так собі спілкувались.

  не забувай, що мене ще призвати можуть. А що я

  на війні робитиму?

  Трохи поживши з татом я остаточно в ньому

  розчарувалась. Він наче на курорті був, щодня свято. Посеред дня міг пити собі пиво, або кудись

  Тоді я й подзвонила мамі:

  – Не висилай більше татові гроші? Він цього зовсім не цінує.

   Доню, а за що він житиме? Я ж не можу його

  без грошей залишити.

  — То висилай зовсім трохи, на комунальні і найнеобхідніші харчі. Бо він скоро за твої гроші

  коханку утримуватиме.

  Мама погодилась зі мною. Минуло кілька тижнів і

  тато прийшов до мене розлючений.

  — Що ти наговорила татові? Як могла так

  вчинити?

  – Мама там гарує, а ти розкошуєш, по

  ресторанах ходиш? Знайди роботу, бо так не чесно.

  — Безсоромна, сама живеш на мамині гроші. Чи тобі мало? Хочеш, щоб тобі більше діставалось?

  Ти зрадила мене, не думав, що ти така підступна.

  Ми сварились з батьком постійно. Він не міг пробачити мені. Врешті я поїхала геть. Мені дуже неприємно. Тато не хоче зі мною спілкуватися. Не знаю, як все залагодити?

  Невже я помилилась?

  Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим

  почуттям:

  ЧИ

  Ваша реакція має

  значення!