Мій Степан навчається в 9 класі, ми вже два роки, як переїхали до Тернопільської області. Раніше жили в Мелітополі. Загалом нам тут подобається, вже звикли, влаштувались. Школа в сина дуже гарна, сучасна, дві мови і ще одна факультативно. Багато гуртків діють у закладі. Він серйозно зайнявся спортом, навіть в змаганнях участь брати почав.

І ніколи я проблем не мала, аж раптом зранку, ще до занять Степан підійшов з проханням:

– Мамо, дай 120 гривень. Я маю вчительці заплатити!

– За що? Якісь книжки купуєте?

– Ні, за три російських слова, які вона від мене почула.

– Що це за новина?

– Це цьогорічне нововведення. На вчительському столі стоїть банка. Якщо Олена Петрівна, вчителька української мови, почує слово російською – треба заплатити 30 грн., якщо хтось слухає музику ворога – 50, а за матюки – 100.

– А якщо ви не заплатите?

– Буде погана оцінка!

– І куди ці гроші йдуть?

– На потреби класу. От зараз вона з них купила папір і ліхтарі, бо коли зранку світла нема, доводиться їх вмикати.

Ця новина мене неабияк обурила. Що це за свавілля? А як же демократія в країні? Гроші вимагали навіть в дітей, від котрих вона чула російську на перерві.  Я пішла до школи розбиратись. Банка й справді стояла на столі. Ще й фактично повна. 

– Що ви за дурниці вигадали?

– Чого дурниці? Це найдієвіший метод!

– Це принижування дітей! А ви чули, що вони теж права мають?

– Нехай вдома говорять, як хочуть, а в моєму кабінеті – мої правила!

– Я на вас поскаржусь! Побачимо, як тоді заспіваєте!

– Мені страшенно прикро і образливо, що ви так це сприймаєте! Мали б дякувати!  Якщо ваша дитина знатиме літературну мову – їй легше буде в житті! Ми маємо щось змінювати, якщо прагнемо жити в незалежній країні!

Хай там що я їй казала, вчителька стояла на своєму. Звісно, я цього так не залишу і звернусь до вищих інстанцій. Бо це ненормально. А ви як гадаєте?

IrynaS