Коли Тарас сказав, що збирається поїхати на заробітки, Мар’яна не змогла стримати сліз. Вона розуміла, що це необхідно, адже вони не можуть усе життя поневірятися чужими домівками. Але їй було боляче. Вони завжди були разом – куди б не йшли чи їхали, вони були нерозлучні.

– Ми не можемо все життя жити в чужих людей, треба їхати на заробітки, – твердо сказав Тарас.

Люди навколо захоплювалися їхнім щирим коханням, та цього разу Мар’яна відчувала, що щось не так. Вона не хотіла відпускати чоловіка, але обставини не залишали вибору: її з роботи не відпустили, а Тарас уже мав дозвіл на відпустку. Вони домовилися, що він поїде на рік.

Після його від’їзду Мар’яна повісила на стіну календар і щодня викреслювала дні, які минали, наближаючи її до зустрічі з коханим. Вони переписувалися щодня, але з часом Тарас став писати рідше, а згодом і телефонні дзвінки почали скорочуватися – він говорив, що має багато роботи.

Одного вечора Мар’яна отримала повідомлення. Воно було не від Тараса, а від якоїсь жінки. У повідомленні та жінка написала, що тепер вона – нова дружина Тараса і Мар’яні краще про нього забути.

Мар’яна перечитувала ці слова знову і знову, не вірячи, що таке могло статися. Її життя стало сірим, одноманітним, і навіть найгірші думки почали навідувати її. Врятувала її лише робота – вона працювала в дитячому садочку і знаходила розраду в малюках, за якими доглядала.

Минуло 17 років. Новин про Тараса більше не було, доки одного дня Мар’яна не отримала листа. Його написала дівчина на ім’я Олеся, яка назвалася донькою Тараса. У листі Олеся розповіла, що її батько вже два роки лежить прикутим до ліжка, а мати залишила його, знайшовши іншого чоловіка.

Олеся написала, що Тарас розповідав їй про Мар’яну. Дівчина вирішила звернутися до неї, бо знала, що батькові дуже потрібна допомога та турбота.

Мар’яна була вражена. Вона не могла уявити, що життя Тараса так склалося. Він покинув її, але вона зрозуміла, що досі його кохає. Не вагаючись, вона зібрала валізу і вирушила на вокзал.

Дорогою в потязі Мар’яна багато думала. Як усе відбудеться? Що вона скаже Тарасу? Як буде далі? Урешті-решт вона вирішила, що запропонує Тарасові та його доньці повернутися до України й оселитися разом із нею.

Хтось міг би сказати, що вона нерозумна, але Мар’яна знала напевно: вона не зможе залишити коханого в біді.

Дорогі читачі, а як ви вважаєте? Чи правильно вчинила Мар’яна? Що б ви зробили на її місці? Поділіться своїми думками в коментарях – буде цікаво дізнатися вашу точку зору.