Марта Барандій – українка зі Львова, очільниця і засновниця  ГО Промоут Юкрейн ( «Просування України»), що  потужно працює  на світових теренах  з 2014 року,  нещодавно призначена  Представником Уповноваженого Верховної Ради України (Українського парламенту) з прав людини в Королівстві Бельгія та комунікації з органами ЄС.

Враховуючи, що Україна має статус країни-кандидата на вступ до ЄС, Омбудсмен України Дмитро Лубінець запровадив практику, коли його представники за кордоном займаються питаннями комунікації з урядовими структурами та органами ЄС для ефективнішої євроінтеграції України.

Марта здобула диплом магістра права у Львівському національному університеті ім. І. Франка та диплом магістра права зі спеціалізацією Європейське право прав людини, а також  ступінь кандидата юридичних наук в Європейському інституті при університеті землі Саар (Німеччина). Володіє сімома мовами, член Асоціації міжнародного права і лектор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина). Я привітала землячку із високим  дипломатичним  призначенням і попросила розповісти  про обсяги і плани роботи в царині сприяння інтеграції України в Європейську спільноту.

– На рівні ЄС моє завдання – забезпечити Офіс необхідною інституційною мережею ЄС для підвищення ефективності євроінтеграції у сфері захисту прав людини,    налагоджувати  з інституціями прямі контакти і вже зараз допомагати нашим людям, які знаходяться в країнах ЄС. У мої функції  входить налагоджувати контакти і  представляти  позицію пана Лубінця на різноманітних заходах на майданчиках Брюсселю, Відня, Парижа чи деінде і передавати його меседжі,  його бачення стосовно прав людини. Я також на зв’язку  неурядових організацій та державних установ Королівства Бельгія та ЄС в налагодженні   співпраці з Офісом Омбудсмана України.

Українці  можуть звертатися до мене у разі порушення їх прав і свобод на території Королівства Бельгія. У четвер і вівторок маю прийомні години, а на телефонному зв’язку в робочий час з понеділка до п’ятниці.

– Цього року у вас з’явився неоціненний досвід балотування до Європарламенту. Ваша партія цього разу не пройшла до  законодавчого органу Європейського Союзу, але уроки залишилися з вами. Чи є бажання повторити цей вагомий для України крок?

– Таким чином  я зробила перший крок до того, щоб дати мотивацію іншим українцям  залучатися у політику. Я вважаю, що справа не в тому чи я буду наступного разу іти на вибори, а в тому, що такий крок є прикладом для інших, він відкриває нові перспективи і можливості.

Я завжди вважала, що українців мало в політиці, на лідерських позиціях  Європейського Союзу. А українці, зазвичай, бувають освіченіші ніж локальні люди: і мови знають, і по три освіти одержують вдома, приїжджають за кордон, отримують ще одну освіту, але чомусь не досягають лідерських вершин. Одна з причин може бути ще радянський спадок, мовляв, я почекаю, ще не час, а світ рухається вперед, і світові потрібні сміливі люди.

Хочеться, щоб українці цінували себе високо, як це роблять громадяни ЄС. Ми заслуговуємо бути на цих посадах, виконувати політичні функції, це ж не для себе, а для спільного блага, щоб допомагати однин одному. Чи буду брати ще участь у виборах? Життя покаже. Я буду там, де я буду найбільш ефективна на той момент. Мені подобається бути ефективною і досягати  цілей розвитку громадянського суспільства, демократії і свободи. Якщо мені запропонує партія, і я буду бачити, що це переможна позиція, а  в мене будуть вагомі інструменти для внесення змін в геополітичне життя, я піду. А просто брати участь у перегонах, мені вже не цікаво.

– Нещодавно ви повернулися з Тайваню, який здавна є  центральною точкою в геополітиці Східної Азії. Якою була мета  вашого візиту в країну, що   нині в світі на слуху, як і Україна?

– Тайвань – це острів, приблизно за 160 км від узбережжя південно-східного Китаю. Він розташований, у так званому “першому острівному ланцюгу”, де, зокрема,  знаходяться дружні до США території.

Моя мета була висловити  глибоку вдячність народу Тайваню  за підтримку України. Я відвідала  Інститут дипломатії та міжнародних справ, Інститут досліджень національної оборони та безпеки, Національну раду розвитку, Європейську торгово-промислову палату, Музей прав людини, Тайваньський Інститут досліджень напівпровідників, космічне агентство та багато інших інституцій.

На зустрічах  з віце-міністром послом Ремусом Лі-Куо Ченом та іншими посадовцями Міністерства закордонних справ ми зосереджувалися на важливості міжнародної солідарності та ролі публічної дипломатії у підтримці наших країн.

Найстратегічнішим надбанням Тайваню є напівпровідникова промисловість, яка виробляє 60% світових напівпровідників та 90% найпередовіших чипів. Ця галузь життєво важлива не тільки для економіки Тайваню, але й для світової технологічної інфраструктури, що робить Тайвань ключовим гравцем у міжнародних відносинах. Ці технології  на нашому грунті навіть можуть нам допомагати  виграти  війну. Я познайомилася  з людьми, які займаються змінами у Тайвані, українськими та європейськими питаннями, в яких можна повчитися і залучати до своїх проєктів.

Плідно тут працює  KUMA, організація, яка проводить   фестивалі цивільної оборони, навчає дітей складати аптечки, реагувати на надзвичайні ситуації такі, як землетрус чи напад ворога.  Я зустрічалася з громадськими організаціями. Ми  з друзями із Тайваню обговорювали  загрози і виклики, що постають перед двома народами, та погодилися з необхідністю поглиблювати зв’язки між людьми з України і Тайваню, аби краще розуміти один одного й допомагати в скрутний час.

Тайвань та Україна, хоч географічно віддалені, мають багато спільних  викликів: від захисту свого суверенітету до управління демографічними змінами та дефіцитом робочої сили. Тайванці захоплюються Україною, хоробрістю, мужністю українських воїнів.  Україна може черпати силу зі стійкості Тайваню та стратегічного використання м’якої сили  та публічної  дипломатії, щоб утвердити  себе в світовому товаристві.

 У США я була, щоб зареєструвати свій фонд Просування Свободи  – Промоут Фрідом фондейшен, який я там створила  і для того, щоб спробувати знайти фінансування для нього та  ГО Промоут Юкрейн.

Я познайомилася з людьми   для співпраці і поширила   інформацію  про те, що ми боремося, війна триває і нам потрібна допомога. Оскільки я з волонтерськими вантажами  буваю в Україні,  бачу понівечені росармією  міста і села, то активісти і прихильники України на американському континенті мали можливість одержати інформацію про стан справ з перших рук.

– Крайня поїздка в Україну була у вас на схід України. З чим ви їздили до захисників, що від них привезли?

– Я їздила із запевненням, що ми допомагатимемо стільки, скільки треба, щоб вони знали про надійний тил. Я завезла дві машини – швидку допомогу і фольксваген-транспортер та  дрони.  Ми налаштовані на таку допомогу, яка  дає відсіч ворогу, щоб він не руйнував будинки і лікарні. Бо це шлях до перемоги. Хлопці вражають своїм духом, піднесенням. Дуже радіють, коли ми привозимо дрони, навіть більше, ніж машини, хоч ціни різняться дуже. Але законодавчо   нам простіше купувати і везти машини, а на дрони ми донатимо, знаходимо можливості їх діставати і давати захисникам.

Ми громадська організація і маємо ходити під законами країни, в якій зареєстровані. Як і кожного разу, мене вразили   руїни, злочини росармії проти мирних людей.

Цього разу я була на трасах  Харків, Суми,  Покровськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дніпро. Розбитий схід України – і це дуже болить. Такі поїздки може й небезпечні, але це рідні місця. В Україні я так надихаюся, що почуваю себе живою. Це єдина країна в світі , де я живу вже і зараз, а не майбутнім чи минулим. І це наснажує до пошуків нових проєктів, джерел допомоги, людей, які  зможуть разом з нами наблизити перемогу.

– Я вітаю вас із десятиріччям  створення, тепер уже відомої в світі громадської організації. Чим для вас є ювілей ГО Промоут Юкрейн?

– Це ювілей боротьби потужного  об’єднання людей, ідей, ініціатив, проєктів, яке підтвердило свою потрібність  в багатьох аспектах. Кожен член команди докладає надмірних зусиль, щоб голос українців було чути  в Брюсселі.

У нас багато напрямків роботи: адвокація, що включає  зустрічі з посольствами, чиновниками і політиками, організація акцій і  маніфестацій. Величезний пласт роботи, що відкрився з початком широкомасштабної війни: допомога тимчасово переміщеним землякам, організація українського хору, таборів для дітей, роздача допомоги, бізнес інкубатор. Важлива робота гуманітарного напрямку і зборів коштів на необхідне потребуючим в Україні та для захисників на передовій.

У нас потужні  медіа команди з організації зустрічей із представниками ЗМІ, команда подкасту і багато-багато іншого. Якщо б все вставити в журнал, то було б понад 1000 сторінок, а то й більше.  Я пишаюся  своїми людьми, проєктами, бо ми стали помітною силою на теренах ЄС. ГО Промоут Юкрейн пережила дуже  багато опору з різних сторін, і ми постійно шукали й знаходили шляхи, як побороти цей опір. Навіть коли банки опираються  і хочуть закрити рахунки, ми знаходимо варіанти, як далі існувати,працювати і допомагати.

 – Ювілей, це не тільки підбиття підсумків, а й плани…

– Ми маємо кілька проектів, які є нашими ключовими. Підтримка ветеранів російсько-української війни. Ми в Брюсселі ходимо з ними на зустрічі, заходи, змагання, щоб суспільство чуло їхній голос і враховувало  інклюзивність українського суспільства при відбудові України.

Другий проект – це наша співпраця з активістами Європи, які займаються адвокацією інтересів України. Ми з ними спілкуємося, проводимо форуми. Тому що саме українські активісти у Європі  це ті опори, яких потребує українське громадянське суспільство в Україні. Через них можна багато зробити корисного не тільки в гуманітарному плані, а й адвокаційному та політичному.

Я, як представник Уповноваженого з прав людини, питання захисту прав візьму в наші проєкти   і будемо займатися надалі  підтримкою наших людей, тимчасово прихищених в країнах ЄС.  ГО Промоут Юкрейн створена 10 років тому  для великої мети і Бог нас буде підтримувати допоки ми цю мету матимемо перед очима.

Дякую кожному за роботу, за волонтерство, за спонсорство, за підтримку, за наближення України до справедливого миру і перемоги над російським окупантом.

Людмила ОCТРОВСЬКА,

Брюссель, Бельгія