Раніше він ніколи цього не робив. Його телефон завжди був увімкнений, і на дзвінки він відповідав одразу. Але тепер ситуація змінилася: додзвонитися до нього стало проблематично. Це помітили не лише я, а й наші рідні та друзі. Я відчула підозри, але вирішила дати собі час усе обдумати

Згодом у його поведінці почали проявлятися незрозумілі зміни. Чоловік раптом почав демонструвати турботу, якої раніше не було, і постійно пропонував займатися покупками. Він запевняв, що шукає найкращі пропозиції в магазинах. Однак щоразу його «пошуки» займали занадто багато часу.

Кульмінація сталася однієї ночі. Я не витримала, коли він заснув, узяла його телефон, приклала палець до сканера відбитків, і пристрій розблокувався. Чоловік спав, нічого не підозрюючи. Достатньо було кількох прочитаних повідомлень, щоб усе стало зрозуміло.

У нього була коханка на ім’я Аліна. В переписці він писав їй про свої почуття, про те, як сумує і мріє бути поруч із нею. Читаючи ці повідомлення, я ледь стримувала сльози й не могла повірити своїм очам.

Поклавши телефон на місце, я випила заспокійливе і вирішила, що повинна триматися гідно.

Наступного вечора я зібралася з духом і поговорила з ним. Ми вирішили тимчасово не подавати на розлучення, щоб уникнути зайвих переживань у дітей. Чоловік переселився спати на диван, а я почала відвідувати психолога. Прощати його я навіть не намагалася.

За кілька днів у двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий чоловік. Він був охайно вдягнений, із приємним ароматом дорогих парфумів.

— Ви Марія? — запитав він.

— Так, це я. А ви хто? — насторожено відповіла я.

— Ви надзвичайно красива, — несподівано сказав він.

— Перепрошую, що? — здивувалася я.

— Просто подумав, що якби я був вашим чоловіком, то ніколи б не вчинив так, як він, — зітхнув незнайомець. — До речі, я Валерій. Чоловік Аліни.

Я оторопіла. Побачивши мою реакцію, Валерій пояснив:

— Мені важко про це говорити, але я дізнався все. Вона зізналася. І тепер я не знаю, із ким про це поділитися.

Я запросила його зайти, і ми проговорили кілька годин. Дивно, але мені стало легше. Через кілька днів ми зустрілися знову.

Місяць потому ми обидва пройшли через розлучення. Це був нелегкий період, але Валерій підтримував мене, і я робила те саме для нього. Ми часто розмовляли, обговорювали наші переживання і давали раду своїм емоціям.

Згодом я вирішила поїхати в невелику подорож, щоб прийти до тями. Коли повернулася, Валерій зустрів мене з букетом троянд. Я кинулася йому в обійми, і це стало початком нашої історії.

Ми вже два роки разом, і я почуваюся щасливою. Колишній чоловік через кілька місяців розійшовся з Аліною. Час від часу він пише мені, шкодуючи про те, що сталося, але мені це байдуже. З Валерієм у нас усе чудово, і я більше не озираюся назад.

Так доля змінила життя двох сімей. І я нарешті можу сказати, що тепер справді щаслива.

Джерело