11 Гру, 12:56
Парламентська Тимчасова слідча комісія оприлюднила нові деталі у справі так званого «Міндічгейту», які вказують на можливі зв’язки фігурантів з посадовцями Державного бюро розслідувань та дивні прогалини у роботі Державної служби фінмоніторингу. Про це повідомили журналісти видання «LB.ua».
На засіданні ТСК представники ДБР підтвердили, що один із учасників злочинної групи Міндіча — Ігор Миронюк, відомий як «Рокет» — відвідував центральний офіс Бюро та зустрічався зі слідчим і його керівником просто у фойє установи. У ДБР наполягають, що контакт був «робочим» і стосувався іншого кримінального провадження, а переписку, що нібито це підтверджує, долучили до матеріалів розслідування.
Попри встановлені зв’язки, жодного співробітника ДБР не відсторонили, що викликало різку реакцію депутатів. Вони наголосили, що Бюро саме розслідує факти можливого впливу фігурантів на своїх працівників, і це створює конфлікт інтересів. Депутат Артур Герасимов назвав ситуацію «анекдотом» і звинуватив ДБР у можливому знищенні доказів, зокрема відеозаписів камер внутрішнього нагляду, які не зберегли через 14-денний строк.
Не менш гостро нардепи відреагували на те, що в аудіозаписах, оприлюднених НАБУ, звучить ім’я директора ДБР Олексія Сухачова, однак його навіть не викликали на допит. Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна нагадала, що фігуранти «плівок Міндіча» говорили про «лояльність керівництва ДБР», і вимагала пояснень, чому ці дані перевіряють лише лінгвістичними експертизами.
Окрема частина засідання стосувалася роботи Держфінмоніторингу, який не заблокував багатомільйонні застави за підозрюваних у справі «Мідас», хоча закон забороняє використовувати кошти незаконного походження.
Голова служби Філіп Пронін заявив, що Фінмон не має прямого доступу до всіх транзакцій і отримує інформацію лише від банків, які самостійно ухвалюють рішення про блокування операцій. «Банки нічого не побачили», — пояснив він, додавши, що після отримання матеріалів від НАБУ служба почала перевіряти походження коштів через запити до банків, кожен з яких відповідає у межах п’яти робочих днів.
Директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив, що походження застав досі досліджується. Серед них — внесена у 95 млн грн за Ігоря Фурсенка («Рьошика») сума, перерахована компанією, створеною лише у 2025 році.
Депутати назвали позицію Фінмону «виправданням бездіяльності» та заявили, що служба фактично не виконує свої функції. Голова ТСК Ярослав Железняк оголосив про намір запросити на наступне засідання представників НБУ, аби з’ясувати, чому банки не відреагували на підозрілі транзакції, та повторно викликати Держприкордонслужбу для пояснень щодо перетину кордону Тимуром Міндічем і Олександром Цукерманом. Не виключено застосування примусового приводу керівника ДПСУ у разі повторної неявки.
Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що операція «Мідас» охоплює значно ширший спектр фінансових потоків, ніж тільки енергетичний сектор, і кількість підозрюваних у справі з часом зростатиме.
Читайте також: 511 гектарів повернули державі: на Київщині прокуратура відсудила Гречаногребельське водосховище
Фото: «LB.ua»
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
