Могло статися непоправне, – Залужний поділився моторошними історіями зі свого дитинства
Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ і посол України у Великій Британії, розповів дві ситуації з дитинства, коли його життя було під загрозою. Ці випадки ледве не стали фатальними.
Свої спогади Залужний описав у книзі “Моя війна”, повідомляє 24 Канал. Він зазначив, його батьки певний час не мали власної квартири.
Історія, яку Залужний знає з маминих слів
У часи, коли ексголовнокомандувач був немовлям, його родина жила в найманій кімнаті. Опалювали її грубкою, яку топили вугіллям або дровами. Вона ж слугувала плитою для приготування їжі.
Взимку, одного морозного дня, мати мусила залишити Валерія самого. Тоді було звичним купувати для немовлят молоко та дитячі каші в так званих дитячих столах.
“Не памʼятаю, чи далеко він був, але впевнений, що зробити це з немовлям у морозну погоду було абсолютно неможливо”, – розповідає Залужний. Тому жінка розпалила грубу, загорнула немовля в ковдру і помчала.
А повертаючись, (мати – 24 Канал) побачила, що з вікон кімнати вже пробивається густий дим. Ще хвилина зволікання – і сталося б непоправне. Цю історію, я, слава богу, знаю лиш з маминих слів,
– ділиться ексголовнокомандувач.
Випадок із ртутним градусником
Залужний згадав у книзі й іншу історію, яка трапилася з ним десь у трирічному віці. Під час вечірньої метушні хлопчик якоїсь миті залишився без нагляду. Аж раптом його увагу привернув цікавий предмет, що відблискував у світлі лампочки.
“Мов зачарований” малюк підходив дедалі ближче до потенційної небезпеки. “А я стояв і дивився на той незнайомий, дивний, блискучий предмет. Ховайте таке від своїх дітей!” – застерігає Залужний.
Раптом його руки різко смикнулися вперед, і, замість доторкнутися до блискучої “цяцьки”, штовхнули табуретку.
Термометр впав і розбився об підлогу, а увагу дитини привернули сріблясті кульки, що утворилися. “За секунду маленькі пальчики ловлять ці кульки й кладуть їх до рота. Один, два, три…” – згадує ексголовнокомандувач.
Прийшов я до тями вже в лікарняній палаті. Старі, страшні штативи для крапельниць, моторошний запах лікарняного супу і бабуся поряд, – розповідає Залужний.
Додавайте “Україна Неймовірна” у свої джерела Google Новини