Ми на нервах постійно: Валерій Астахов про театр, війну та колег, що дратують

Події України

Заслужений артист України, режисер та актор нашумілих вистав Першого Театру Антрепризи та Комедії Валерій Астахов готується до премʼєри вистави Вечори на хуторі біля Диканьки. Покази заплановані в столичному Центральному будинку ЗСУ 19 та 24 січня.

В ексклюзивному інтервʼю Life. Фактам ICTV митець відверто розповів, чому робота над цією постановкою виявилась емоційно найтяжчою у карʼєрі, що змусило його відмовитися від роботи над кількома театральними проєктами та хто з колег здатний вивести з рівноваги.

Валерій Астахов - ексклюзивне інтервʼю

Фото пресслужби Першого Театру Антрепризи та Комедії

Валерій Астахов про театр

– Зацікавленість глядачів до театру останні роки зростає все більше. Ми це спостерігаємо завдяки неймовірному попиту, адже на деякі вистави неможливо навіть придбати квитки. На вашу думку, чому саме зараз відбувається театральний бум? 

– Зараз складний час, коли люди майже не сплять через ворога. Кожному хочеться якось відволіктися і відпочити душею, тому що ми в напрузі та на нервах постійно.

Коли приходиш в театр, то перемикаєшся, розслабляєшся і вже спокійно йдеш додому, впевнений в завтрашньому дні.

– А що допомагає триматися вам?  

–  Тримає робота! Театр! Сьогодні майже не спав, зранку була репетиція нової вистави, а зараз виступ. Тобто я вранці, як поїхав і от ввечері ще не знаю о котрій доберусь додому. Але ж творча людина хоче чогось нового, якихось нових емоцій.

Це ж дуже цікаво бути актором, який проживає свої ролі на сцені, оці відчуття співдружності з колегами на сцені. Це ж не кіно, яке зняли, й воно весь час однакове.

Кожна вистава дихає по-своєму. Хтось не ту фразу сказав, не ту репліку дав, викручуємось і це цікаво. На сцені жити – це головне.

Валерій Астахов - ексклюзивне інтервʼю

Фото: Валерій Астахов/Facebook

Валерій Астахов про сцену та колег

– Після повномасштабного вторгнення емоційно важче працювати? 

– Звичайно. Тим паче, наприклад, у виставі Граємо в дурня одну з головних ролей грає актор Костя Костишин. Сьогодні він військовий.

Але, нам вдалось домовитись і його командування відпускає буквально на один день, саме для участі у цій виставі, що робить її ще більш ціною для усіх нас.

Це цікава прекрасна комедія французька, зіграна одними з найкращих українських акторів з заплутаним інтригуючим сценарієм.

– Як підтримуєте одне одного в колективі? 

– Ми одне одного любимо та цінуємо. З більшістю ми разом вже багато років. З Костею Костишиним я взагалі вчився на паралельних курсах, тож він мені ще з інституту дорогий, як друг.

– Бували казуси або ситуації, що надихали, у спільній роботі з Костянтином Костишиним? 

– Я ставив виставу Тільки смерть розлучить нас, і в мене інший актор був затверджений на головну роль. Але він трохи запив і через це пропускав репетиції. Та вже лишається два тижні до прем’єри. Підходить до мене акторка Катерина Кістень, яка грає головну роль в цій виставі та каже: “Я відмовляюся грати у виставі, бо жодної репетиції ще не було!”.

Та я її розумів, й сам ще артиста не бачив… Тож, запропонував команді зробити заміну на Костю Костишина, тому що я був у ньому впевнений і не помилився. Він приїхав і за два тижні влився у спектакль і ми зробили виставу. Отакі бувають передряги.

Валерій Астахов - ексклюзивне інтервʼю

Фото пресслужби Першого Театру Антрепризи та Комедії

Валерій Астахов про складнощі постановок

– Сьогодні передряги бувають ще важчі, на жаль. Тривоги, обстріли… В умовах війни створювати спектаклі – як це? 

– Насправді й зараз, і в будь-який час важко створювати будь-що, а тим паче антрепризи. Адже неможливо всіх зібрати докупи акторів.

От зараз ми готуємо антепризу Вечори на хуторі біля Диканьки і зіштовхнулись, що той не може, в того знімання, в того вистави.

Й ти сидиш руки опускаються і вже на емоціях кажеш: “Скотиняки! Ну, прийдіть хоч один раз на репетицію всі разом!””.

От буквально сьогодні так сварився. І результат є. Кажуть, завтра всі прийдуть.

–  Кожна вистава, як діти – кохані та найкращі, але можливо над якоюсь емоційно було працювати найважче?  

– Оце зараз найважча – Вечори на хуторі біля Диканьки. Бо, якось, коли домовляєшся з акторами, вони всі приходять вчасно і на репетиції, й на вистави. А цього разу так вийшло, що чотирьох акторів я взяв, з ким вже працював, а пʼять акторів мені дав продюсер.

Оці пʼять акторів найпроблемніші, вони такі зайняті… я кажу, а що ми будемо робити на сцені? Треба ж робити репетиції та прогони. Це важко. Я звик, що коли актори загоряються, то вони працюють. Мої приходять всі вчасно і працюємо чудово, а молодь така зайнята, така зайнята…

Фото: Валерій Астахов/Facebook

– Чи часто доводиться працювати з акторами або над проєктами, які не до вподоби? 

– Ні! Я працюю лише в задоволення. Якщо мені не подобається, відмовлюсь і все! Бувало, коли пропонували і відмовлявся від двох вистав. Мене не влаштовували артисти, яких хотів директор. Я сказав, не проблема, тоді хай інший ставить, а я не буду і не хочу з цими працювати.

А коли мені подобається матеріал, коли подобаються актори, а особливо,  коли ти працюєш зі своїми артистами, їм віриш і довіряєш, яких знаєш та любиш, от тоді все в кайф!

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Фото: Валерій Астахов

Залишити відповідь