Коли ми з Ірою одружились, то відразу вирішили, що житимемо окремо від її та моїх батьків. Краще платити за оренду, ніж жити на усьому готовому без права голосу. Так і зробили. Я оплачував комунальні, квартплату та всі наші потреби, а зарплату Іри відкладали. Вона, як і я брала ще підробіток, а під час відпустки їздила на заробітки

за кордон.

За 2 роки Іра завагітніла, тоді ми вирішили взяти квартиру в іпотеку. Те, що мали із заощаджень віддали на перший внесок. Коли нашій доньці було 4 місяці, ми облаштовувались у своїй трикімнатній квартирі. Купили в районі Північний.

Там є близько біля нашого будинку садочок, дві школи, ігрова кімната та великий парк. Зробили хрестини, на які запросили лише найрідніших.

Бабуся Іри не змогла приїхати за станом здоровʼя, тому ми втрьох поїхали її відвідати. З того часу почали часто їздити до бабусі Олени.

Допомагали ій та привозили все необхідне. За тих пів року ми дуже привʼязались до бабусі, а вона до нас. Олена Сергіївна часто няньчила правнуку, ходила з нею гуляти. Ірі було тоді веселіше і легше, коли ми гостювали у її бабусі.

Тому новина про смерть Олени Сергіївни стала

для нас шокуючою.

Ми оплатили всі витрати на поховання, катафалк,

труна, саме поховання, пам’ятник – все це

вилилось в чималу суму, 5000 доларів. Теща нічим не допомогла, хоч знає, що у нас мала дитина і іпотека. Всі родичі напоказ вдавали траур, хоч ніхто про бабусю Олену за життя не згадував. Кожен хотів стати власником її

квартири.

Коли ж став відомим заповіт, теща почали кричати, що “це не справедливо, і подасть до суду”. Справа в тім, що бабуся Олена залишила свою квартиру Ірі, а теща думала, що господинею

там буде вона.

• Ти повинна поступитись квартирою молодшій сестрі, у тебе вже є житло – заявила мама моєї дружини рі.
• Чому я повинна поступатись своїм? Нехай Катя заробить на квартиру, а не чекає, що їй просто так дадуть – відповіла Іра.
• Тобі теж дали просто так.
• Я бабусі допомагала, а вам на неї було байдуже. До того ж я не чекала, що вона має мені

• щось за це дати.

  Дружина з тещею ще довго сварились, але кожен

  лишився при своїй думці. Іра сказала, що квартиру нікому не віддасть. Ми там зробимо ремонт і здаватимемо її в оренду. Так швидше погасимо іпотеку. Я з нею згоден. Тим більше у нас є донька і ще будуть діти, їм теж потрібно буде десь жити. Тепер всі рідня дружини з нами не розмовляє, бо ми “вчинили егоїстично”.

  Хіба ж ми не праві? На чиєму ви боці?

  Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим

  почуттям:

  ЧИ

  . Ваша реакція має

  значення!