https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/hotiv-poridnytys-treba-j-podilytys-svat-osheleshyv-mene-svoyeyu-vidpoviddyu-teper-shho-vse-zhyttya-u-vas-u-najmah/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Мій син нещодавно одружився. У наших сватів була дачна ділянка поруч із нашою, але в доволі занедбаному стані. Сват, Роман Степанович, скаржився, що не має часу і досвіду у цій справі, а сваха лише хитро посміхнулась:

– Думаю тепер у нас не буде проблем, – сказала вона, шарпнувши мене за лікоть. Але я й гадки не мав, що вона має на увазі. 

Свати так і не обробляли свою ділянку і навесні нічого не посадили. Їхній город заростав травою, та хіба мені було до цього якесь діло? Зазвичай ми приїжджали на дачу лише у вихідні, бо мали у місті роботу. Влітку ми почали спостерігати, як кудись зникають наші ягоди. Ми так хотіли поласувати свіжими фруктами з нашого городу, але їх не виявилось. 

Свати й не приховували той факт і не вважали це крадіжкою:

– Ми ж по сімейству. Ми свої.

Нам такі візити однозначно не подобались, але ми не хотіли конфліктувати з ріднею та сином. Дійшло все до того, що вони навіть лінувались закрити браму і тоді ми вже неабияк хвилювались:

– А що як залізе хтось чужий?

– Та хіба у селі є злодії? Тут всі свої.

А одного разу ми помітили невелику тріщину на нашій лавці. Річ у тім, що сват Роман був трохи важкуватий за вагою.

– Хотів поріднитись, треба й поділитись! – лише відповів він.

– Тепер що все життя у вас у наймах?

Я не міг підібрати слів, щоб описати свого обурення. Дружина переконувала мене, що слід поговорити з сином, бо це добром не скінчиться. Але я запропонував кращий варіант.

– Нам слід продати цю ділянку і забути назавжди про існування сватів. Раз не вийде нормально – будемо не нормально. Бо ми навіть на зиму тепер закрутки не зробимо, все свати обікрали!

Як думаєте це допоможе?

MarichkaF