Минулого року на день народження онучки я не прийшла і чоловіка не пустила. По-перше, такі святкування не на часі, а по-друге, я себе погано почувала. Але цього року я планувала, тільки невістка і словом не обмовилася. Ну  ясна річ, для чого їй ми, до неї мама з Італії приїхала, яка ще жодного разу онучку не бачила. Якщо чесно, не сильно й хотілося нам йти, бо в Злати нічого немає з нашої родини. Вся вона пішла в Лесю, на жаль. Куди там, місця минулого року їй прогоріли, бо ми не попередили, ось і обіди “повні штани”

Так, минулого року на перший день народження своєї онучки я не прийшла і чоловіка не пустила. По-перше, такі святкування не на часі, а по-друге, я себе погано почувала, тому і чоловіка не відпустила.

Але цього року я планувала піти, тільки невістка і словом не обмовилася. Ну ясна річ, для чого їй ми, до неї мама з Італії приїхала, яка ще жодного разу онучку не бачила.

Мені трохи образливо, але незважаючи ні на що, я відкритку з привітанням у вайбер Лесі скинула, а вона навіть не удостоїлась мені подякувати.

З невісткою ми в холодних відносинах. Ніколи Леся нами не цікавилася, а мені до неї також байдуже.

З сином вони живуть також, як пес з котом. Як на світ з’явилася Златка, я приїхала на виписку, але побачивши що нічого в неї немає від нашої родили, то мене чогось відкинуло.

В мене є ще старша дочка, ось її дві донечки, ну копія наша родина. До них мене тягне, а до дочки невістки чомусь ні.

Живемо ми не далеко одні від одних, але щоб запросити нас з чоловіком в гості, чи подзвонити і спитати, як здоров’я є, то ні, такого в Лесі немає. Мій син багато працює, йому ніколи, тому його я не звинувачую.

Олег коли приходить до нас, то завжди каже, що такий вже у Лесі характер, щоб ми змирилися.

Тому з тим днем народження так вийшло.

Я взагалі планувала прийти, бо знала, що невістка кафе замовила, але цього року нас з чоловіком не запросили, бо ми минулого року мали прийти і не прийшли.

Чула від родичів, що Леся образилася, бо вона за місця заплатила даремно і це не маленькі гроші.

Так, ми не попередили, що не прийдемо, але так буває, мені стало недобре, це ж не попередиш.

А цього року з Лесею все ясно. На Великдень в Україну приїхала її мама, яка останній раз була дома на весілля Лесі. Я собі уявляю, як вона онучку привітала, куди там ми.

Я ще хотіла щось купити і передати онучці, але передумала. Не вартує ця сімейка нашої уваги, а тим більше подарунків.

А як би ви поводились, якщо б невістка не запросила вас на день народження онуків?

Джерело