Багато чого у моєму житті було і я з усім якось мирилася. Була дуже наївною, заплющувала на чужі помилки очі, пробачала людям усе, готова була заради них зірки з неба дістати. Але чоловікові його вчинку пробачити так і не змогла. Думаю, і ви на моєму місці так само вчинили б. До слова, може, комусь мій життєвий урок буде навіть корисним. 

Після школи я вступила до університету, почала там зустрічатися з хлопцем, він був дійсно хорошим, турботливим, однак я його тоді не кохала, просто проводила час. І от на третьому курсі до нас з іншого факультету перевівся справжній красень, смуглявий високий хлопець, спортивний з широкими плечима – дівчата просто не зводили з нього погляду. На той час я вже рік була у стосунках, тому з цим красенем ми просто дружили.

Згодом він став запрошувати мене на прогулянки, ходили разом в кіно – час, проведений з ним, був дійсно незабутнім. І от він говорить мені, що хоче зустрічатися. Спершу я сумнівалася, оскільки не знала, чи дійсно потрібна йому. А потім розірвала всі стосунки з попереднім хлопцем й кинулася в обійми красунчику. Згодом я почала усвідомлювати, що така в нього не одна, він часто задивлявся на інших дівчат, а що головне – дійсно міг отримати будь-яку, ніхто йому не відмовляв.

Замість того, щоб піти, я розпочала справжню кампанію з завоювання його серця. Робила все, щоб утримати його біля себе, загалом навіть написала йому диплом. Весь цей час готувала йому харчі, прала білизну – ми разом проживали в гуртожитку. А він просто мною користувався.

Після написання диплому я стала йому геть непотрібною, то ж він став мене ігнорувати. Мені нічого не залишалося, як сказати, що я чекаю від нього малюка. Тоді я збрехала, але мені це здавалося єдиним виходом. Ми одружилися, завагітніти я не змогла, то ж просто йому сказала, що втратила дитя.

Такого щасливого я ще його не бачила, і це мене дуже обурювало. Ми вже переїхали на орендоване житло, двоє працювали, жили ніби непогано, от тільки він був взагалі не сімейним. Замість тихого вечора зі мною, завжди обирав галасливі вечірки з друзями. Одного вечора подруги сказали, що бачили його в кафе з іншою дівчиною. Я віджартовувалася, що, можливо, це сестра або колега, однак сама дуже переживала. 

Він у нас любитель заглядати під красиві спідниці. Страх втратити цього чоловіка просто затьмарив мені розум, я знову намагалася бути ідеальною, щоб він тільки не покинув мене. 

В Мережі мені випадково висвітилася сторінка першого хлопця – на світлинах він дуже щасливий, з гарною дружиною, у них народилася донечка. Я переглядала фотографії цієї ідеальної сім’ї, і заздрила цій жінці, її кохали просто так, як і колись мене, здавалося, що я маю бути на її місці. Минулих вихідних я поїхала навідати сестру, ми пили  чай, і вона раптово заявила, коханий мені зраджує. Я вже звикла до таких закидів, тому просто віджартувалася. Хоча я чула таке неодноразово, але щоразу ставало образливо, то  ж я вирішила не залишатися на ночівлю і поїхала додому.

Відчиняю двері квартири й чую жіночі стогони, направляюся в нашу спальню, а в нашому ліжку він з якоюсь кралею: 

— Вийди звідси, що не бачиш, ми зайняті. Ти взагалі в сестри мала залишитися. Попереджати треба, про зміну планів. Не дивися так, не бачиш, вона соромиться. 

Це саме той вчинок, якого я аж ніяк не очікувала від свого коханого. Того дня я просто втекла з дому. Довго не наважувалася повернутися до зрадника. Навіть бачити його не хотілося. Цілий вечір я  думала, як мені тепер бути і що робити далі. Ночувала я у дешевому тутешньому хостелі, а зранку зрозуміла, що все ще кохаю цю людину. Хоч і не зможу ніколи пробачити, але змиритися, певне, вийде. Я прийшла до нього, попросила вибачення і сказала, що віднині ми вдаватимемо, ніби нічого й не було.

Чи правильно вчинила дівчина?

Як їй слід було вчинити?

Джерело