У Львові на День закоханих, 14-го лютого, розкажуть романтичні історії родини Грушевських.
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові» у День закоханих запрошує послухати оповідь про романтичні історії родини Грушевських.
«Чи були такі історії в родині Грушевських? А якщо були, то які ? Чи вирували пристрасті, чи це було дружнє замилування одне одним ?
Одна родина, чотири сім’ї, чотири романтичні історії. Різні долі, що не змогли б скластися одні без одних. З ними ми пройдемо шлях довжиною майже у 100 років, під час якого будемо посміхатися та журитися разом з героями цих історій», – зазначили в музеї.
Грушевський і Вояковська
Також йтиметься про лист Михайла Грушевського, у якому він писав: «Думаю, що для Вас не тайна моя симпатія до Вашої особи. Я мушу знати, чи можу будувати на їй які більші надії…».
Кому були адресовані ці слова та яку роль вони відіграли в його житті – про це розкажуть під час події.
Початок: 16:00 год.
Адреса: вул. І. Франка, 154.
1 травня 1998 року згідно розпорядження керівництва Львівської обласної державної адміністрації № 339 від 07 травня 1998року розпочався етап історії вілли Михайла Грушевського – Державний меморіальний музей отримав статус самостійного. Урочисте ж відкриття для відвідувачі відбулося 22 серпня 2000 року.
Від часу створення музею, паралельно з проектними і реставраційними роботами, велася науково-пошукова, дослідна, експозиційна роботи. Наслідком цього став розроблений, погоджений та затверджений тематико-експозиційний план майбутньої експозиції музею, авторства заслуженого працівника культури, директора музею Марії Магунь. Художній проект — лауреата Державної премії заслуженого працівника культури п. Ореста Скопа.
У шести експозиційних залах Музею висвітлюються практично всі етапи життя та праці вченого. Особливий акцент зроблено на львівському періоді діяльності М.Грушевського (1894-1914рр.). Відновлені меморіальні інтер’єри, а в них: меблі, речі побуту, фотографії, документи, переносять відвідувачів у початок ХХ ст. та створюють ілюзію присутності господарів дому.
