Ексклюзив

Питання відбудови є одним з найпріоритетніших для Київщини, частина якої була окупована у 2022 році та досі нищиться внаслідок ракетних атак рф. Тож уже третій рік поспіль ми озираємося на те, що вже відновлено, і окреслюємо, що ще потрібно зробити.

За процес відбудови відповідають кілька органів влади, служб та структур, адже ресурсів потрібно дуже багато, включаючи міжнародні джерела. Одним з таких опорних китів відбудови є Служба відновлення та розвитку інфраструктури Київської області.

Спеціально для «Київщини 24/7» начальник цієї служби Руслан Ничік підбив підсумки 2024 року. Тож які нові об’єкти збудували в області, яка ситуація з відновленням житлової інфраструктури та які пріоритети на новий 2025 рік – читайте далі.  

– Один з головних напрямків діяльності Служби відновлення – це відбудова та покращення стану мостів. Скільки їх загалом було зруйновано чи пошкоджено на Київщині під час повномасштабного вторгнення рф? І скільки було відновлено у 2024 році?

– Російське повномасштабне вторгнення призвело до руйнування основних транспортних шляхів Київщини, що ведуть до столиці, внаслідок чого рух на ключових напрямках був фактично паралізований. Загалом, під час вторгнення країни-агресора та невдалих спроб росіян окупувати Київщину, було зруйновано 29 мостів.

Підготовку до відновлення інфраструктури ми розпочали майже одразу після деокупації регіону. Спершу це були тимчасові переправи та об’їзні шляхи, які дозволили оперативно налагодити логістику, а паралельно тривала підготовка до реконструкції та ремонту визначених об’єктів. Пріоритетом у відбудові стали мости, які забезпечують ключову логістику країни, з’єднують громади зі столицею, сусідніми областями та ведуть до кордонів з ЄС.

На сьогодні в області ми відбудували та запустили рух на 15 мостах. Зокрема, цього року відкрили рух на 7. У Чорнобильській зоні відчуження маємо ще низку зруйнованих мостів, на яких працюємо виключно за завданням та для потреб наших військових.

Крім того, в межах експлуатаційного утримання аварійні ремонтні роботи виконано на 21 споруді – це локальні ремонти, що допоможуть подовжити експлуатаційний термін мостів та шляхопроводів.

– Скільки мостів ще чекає на відновлення у наступному році? Коли загалом їх усі оновлять?

–  Наступного року ми продовжимо відбудову мостів, які вже зараз в роботі: міст на дорозі Р-69 Київ–Вишгород–Десна–Чернігів, мостовий перехід через р. Тетерів на автомобільній дорозі Т-10-05 Іванків–М-07 та шляхопровід через автомобільну дорогу М-06 Київ–Чоп на дорозі державного значення Т-10-19 Феневичі– Бородянка– Макарів– Бишів.

Крім того, у грудні відновили будівництво транспортної розв’язки на трасі М-05 Київ–Одеса. Роботи на цьому об’єкті розпочали ще до війни, проте контракт з Євроазіатською будівельною корпорацією «ЄВРАСКОН» був розірваний у зв’язку зі збройною агресією росії.

– Які мости в Київській області вважаються найбільш критичними для відновлення? Чи є пріоритети серед них в контексті відбудови?

– Пріоритет у відбудові надається тим об’єктам, які забезпечують життєво необхідне сполучення для громад, підтримують економічну активність. А також ті мости, які дозволяють оперативно доставляти гуманітарну допомогу, відіграють важливу роль у військовій логістиці та підтримують критичну інфраструктуру громад, які найбільше постраждали.

Саме їх відновлення ми визначаємо як головний пріоритет.

– Які труднощі виникають під час відбудови критичної інфраструктури, зокрема мостів?

– Ми щодня стикаємося з викликами, які ще кілька років тому було важко уявити. Швидка адаптація до нових реалій стала обов’язковою умовою для ефективного виконання робіт. Зокрема, перед тим як починати будівельні роботи, території необхідно обстежити та розмінувати. Це вимагає додаткового часу, ресурсів і залучення спеціалістів. Ці завдання виконують сили ДССТ Міністерства оборони України. Ба більше, навіть після старту будівництва на деяких об’єктах продовжують виявляти та вилучати вибухонебезпечні предмети. Це не лише затримує роботу, але й додає ризиків.

Руйнування підприємств, які раніше забезпечували внутрішній ринок будівельними матеріалами та конструкціями, призвели до їхнього дефіциту. Це ускладнює логістику й вимагає пошуку альтернативних шляхів постачання, що може впливати на строки виконання робіт.

Під час паводків на річках, виконання робіт ускладнюється, і підрядники змушені коригувати графіки. Наприклад, цьогорічний паводок на річках Тетерів та Ірпінь вносили корективи у роботу підрядних організацій при відбудові мостів.

– Дороги. Ще один важливий напрямок роботи Служби відновлення та розвитку інфраструктури. Який відсоток доріг Київщини був відремонтований влітку в межах експлуатаційних робіт? Чи є вже попередні результати щодо якості цих робіт?

– Поки в країні триває війна, про масштабні ремонти доріг не йдеться. Наша головна задача – зберегти дороги області в нормальному стані та забезпечити можливість проїзду основними маршрутами. Тому працюємо в межах експлуатаційного утримання: робимо ямковий ремонт і так званий ремонт «картами» – коли оновлюємо великі ділянки дорожнього покриття.

Загалом цього року виконано: локальний ямковий ремонт доріг загальною площею 798 тисяч м², ремонт «картами» – 392 тисячі м². В цілому це понад мільйон кв.м аварійної ямковості.

Щоб визначити, де ремонтувати, керувалися чіткими критеріями: стратегічне значення доріг, інтенсивність руху, а також загальний відсоток зношеності покриття. Робимо все, щоб дороги були безпечними, попри всі виклики.

– З яких джерел фінансуються роботи на мостах та дорогах у 2024 році? Чи залучаються міжнародні партнери?

– Фінансування відновлення інфраструктури — це синергія державних ресурсів та підтримки міжнародних партнерів. Ми вдячні за цю допомогу.

Фінансування всіх дорожніх робіт здійснюється коштом Держбюджету. Проте маємо пілотний проєкт із залучення кредитних коштів британського уряду. Меморандум про інфраструктурну відбудову України був укладений між Україною та Великою Британією. Це дозволило залучити британських виробників, які постачають 20% металевих конструкцій підрядним організаціям.

У межах цього меморандуму Служба відновлення реалізує пілотний проєкт з відбудови 6 мостів у Київській області за участі британських компаній і фінансування з боку UK Export Finance. Загалом у межах пілотного проєкту ми завершили відбудову трьох мостів, ще на трьох продовжуємо працювати.

– Який ресурс виділяє Служба відновлення на зимове утримання доріг Київщини?

– З настанням холодів та несприятливих погодних умов підрядні організації розпочинають комплексну роботу з утримання доріг:

* захист від снігових заносів шляхом встановлення снігозахисних щитів та інших інженерних рішень;

* очищення доріг від снігу із залученням спецтехніки;

* обробка дорожнього покриття протиожеледними матеріалами для мінімізації ризику утворення ожеледиці.

Для ефективної реалізації заходів із зимового утримання цього року передбачено фінансування в розмірі 268,5 млн грн. Ці ресурси спрямовані на закупівлю необхідних матеріалів, технічне оснащення та залучення кваліфікованого персоналу.

Безпечні дороги — це не лише комфорт, а й збереження життя та здоров’я громадян. Саме тому підготовка до зимового сезону є для нас також важливим напрямком роботи.

– А як щодо технологій: чи змінилися в останні роки підходи до робіт? Чи використовує Служба відновлення новітні технології, сучасні матеріали або цифрові рішення для планування та контролю якості?

– Сучасні матеріали та цифрові рішення для моніторингу і контролю якості дозволяють нам працювати ефективніше, швидше та прозоріше. І ми активно впроваджуємо їх у нашу роботу. Оперативна комунікація з підрядними організаціями, ЗСУ, Нацполіцією та місцевою владою дає нам змогу швидко реагувати на будь-які ситуації та координувати дії всіх учасників проєктів відновлення.

Крім того, на кожному об’єкті працює незалежний технічний нагляд. Інженери здійснюють постійний контроль: щодня перебувають на об’єктах, мають лабораторії для тестування матеріалів та виконання перевірок без попередження підрядників. Це дозволяє нам контролювати всі процеси та гарантувати якість робіт на кожному етапі.

Уся дорожня техніка підрядних організацій, які залучені на зимове утримання, оснащена GPS-навігацією, що допомагає ефективно управляти ресурсами та контролювати процеси в реальному часі.

– Відбудова житла. Це те, що болить найбільше людям, які втратили оселі. За які саме етапи процесу відновлення житла або за яку частину цього процесу несе відповідальність Служба? Як йде розподіл між різними відомствами та установами, які також беруть участь у відбудові Київщини?

– Масштабні втрати та руйнування міст і селищ стали безпрецедентним викликом для нашої країни. Відбудова України потребує не лише великих фінансових та ресурсних вкладень, а й високого рівня взаємодії та злагодженої роботи багатьох структур. Фактично, це колективні зусилля, що мають на меті не лише відновити зруйноване, а й створити нові можливості для сталого розвитку в майбутньому.

До процесу відновлення країни залучено багато структур та інституцій, і кожен етап, від проєктування до реалізації об’єктів, потребує ретельної координації. Важливу роль у цьому відіграють не лише державні органи, а й органи місцевого самоврядування та обласні військові адміністрації, які активно працюють на всіх рівнях для забезпечення успішної реалізації відновлення.

Служба відновлення є замовником робіт, фактично від проєктування, проте  маємо практику отримання готових проєктів відновлення від місцевої влади, які у більшості випадків потребують коригувань, та ведемо об’єкт до фінального етапу — здачі в експлуатацію.

– Якими результатами можете поділитися у напрямку відновлення житла за 2024 рік? Наскільки вдалося реалізувати заплановане? Які перепони були у цьому процесі?

– Попри значні зусилля з реалізації інфраструктурних проєктів є кілька факторів, які впливають на ефективність їхнього виконання.

Один з основних бар’єрів для виконання проєктів у встановлені терміни — це затримки з фінансуванням. Несвоєчасні або недостатні транші бюджетних коштів призводять до зупинки робіт або до значного скорочення їх обсягів, змушуючи підрядників знижувати темпи виконання.

Деякі підрядні організації не мають необхідних ресурсів чи кваліфікації для своєчасного та якісного виконання робіт. У результаті виникають затримки в реалізації проєктів, часто через низьку організаційну здатність таких компаній чи недостатній рівень технічних можливостей.

Трапляються ситуації, коли первинні проєкти не відповідають вимогам або мають значні недоліки. Це потребує додаткових коригувань, що затримує процес. Виправлення цих помилок може тривати місяцями, що негативно впливає на загальний темп виконання проєктів.

Брак кваліфікованих фахівців, особливо специфічних робочих спеціальностей, спричиняє уповільнення темпів виконання робіт та підвищує ризики неякісного виконання.

На сьогодні за рішенням уряду наша Служба працює над відновленням 11 об‘єктів у Макарові, Бучі, Ірпені, Пісківці, Вишгороді та Василькові, з них дев’ятиповерхівку в Ірпені ми вже відбудували. Наразі по цих об’єктах виконали 55 відсотків робіт. Також в межах реалізації урядового експериментального проєкту з відновлення населених пунктів працюємо в Бородянці, де відсоток виконання наразі становить 68 відсотків.

Їхнє відновлення триватиме і наступного року.

– Є кілька «проблемних» населених пунктів, де відбудова кульгає. Якк от Бородянка. Які перспективи відбудови там на 2025 рік?

– У Бородянці Служба відновлення є замовником робіт у рамках експериментального проєкту і працює над відбудовою 20 об’єктів. Мова про багатоквартирні будинки, адміністративні будівлі, а також вулично-дорожню мережу.

Невіддільним етапом початку відновлювальних робіт є проєктування об’єкта відновлення  – саме з цього ми й починали. Варто зазначити, що фінансування об’єктів здійснюється лише після ухвалення рішення Кабміном та відповідної Постанови.

Кабінет Міністрів ухвалює Постанову, яка визначає порядок, умови та обсяги фінансування певного проєкту чи програми. У документі прописані джерела фінансування та відповідальні міністерства та органи влади. Та після набуття чинності Постанови, Міністерство фінансів здійснює розподіл бюджетних коштів між головними розпорядниками.

Зокрема, затримки у фінансуванні призвели до того, що підрядники не отримали вчасно оплату за вже виконані роботи. Крім того, існує ще одна проблема — відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, що пов’язано зі складною процедурою бронювання. Це також напряму впливає на графіки виконання робіт.

Щодо перспектив відновлення Бородянки на 2025 рік, усе залежатиме від фінансування та забезпечення достатньої кількості фахівців. Якщо ці проблеми будуть вирішені, ми можемо говорити про завершення більшої частини робіт в наступному році.

– Які найближчі плани на 2025 рік? В яких частинах області дороги стануть кращими та де запрацюють мости?

– Відбудова ключових мостів, що значно покращить транспортну інфраструктуру області. По дорогах пріоритет буде надано забезпеченню належного проїзду дорогами державного значення в межах експлуатаційного утримання.

– Що Ви як начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Київщини вважаєте найбільшим здобутком Вашої команди? І що ставите за головну ціль на новий 2025 рік?

– Нам вже вдалося відновити ключові транспортні артерії та мости, що забезпечують безперебійне сполучення для мешканців і бізнесу. Відновлені об’єкти вже зараз слугують громадам та сприяють розвитку регіону.

Головна ціль нашої команди — завершити розпочаті об’єкти відновлення після масштабних руйнувань, зокрема й критичної інфраструктури Київщини.
Реалізувати проєкти, які забезпечують стійкість, безпеку та сучасний рівень якості інфраструктури.

Головним пріоритетом залишається створення умов для безпечного та комфортного життя мешканців Київщини. І, головне, нам би дуже хотілося перейти від термінового та швидкого відновлення до стратегічного планування розвитку інфраструктури регіону.