Євгеній був покрівельником дахів, але мобілізувався і долучився до 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ЗСУ.

Його історію опублікували на каналі бригади.

«Мене не бусіфікували, а мобілізували. Це нормально, щоб чоловіки призивалися в армію. Я знаю, що таке відповідальність за свій дім, рідних. Хто як не я їх захистить? У бригаді я з кінця літа цього року, тут своє 30-річчя зустрів» — сказав десантник Євгеній.

Він розповів, що вже був не на одному бойовому виході.

«Ось з останнього: ми з групою мали зайти й зайняти позицію. Але ж фронт непередбачуваний, то ми трохи промахнулися і зайшли росіянам у тил. Наробили ми там їм біди, і назад до своїх повернулися», — засміявся штурмовик.

Він зазначив, що десантник — це насамперед про розум і винахідливість.

«Звісно, сила і витривалість — це є база, але ми маємо швидко орієнтуватися в ситуації, яка постійно змінюється. І вміти приймати рішення. Так, у тилу ворога могли б засвітитися і там всі б лягли. Але з побратимами зорієнтувалися, зв’язалися з командиром — і все нам вдалося», — запевнив він.

Євгеній показав себе ефективним воїном і вже став командиром відділення.

«Нічого тут складного немає. Ніхто з автоматом не народжувався. От я був покрівельником дахів. Далека професія від армії! Але ж я вчився воювати, як і решті, чого ми вчимося в житті. Тут, у 95-ці, постійно тренуємося. Навіть після бойових виходів на полігоні тренуємося!

Я вам так скажу, тренувань багато не буває. До нас приходять новачки, треба провести злагодження, щоб команда працювала як один організм. Є час відшліфувати навички, провести роботу над помилками. Та й війна постійно змінюється, треба бути готовим до всього», — наголосив він.

Раніше АрміяInform повідомляла, як після широкомасштабного вторгнення «Лєший», попри можливість бронювання, добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Тоді він ще не мав досвіду служби, лише — військову кафедру і звання офіцера запасу.