Наземна операція в Ірані: скільки США готові відрядити солдат

Поділитись
Про наземну операцію в Ірані та звільнення Ормузької протоки, через блокування якої ціни на енергоресурси ростуть з кожним днем, говорять вже давно.
На думку Ігоря Савука, наземна операція питання часу.
Усі ці розмови “диванних експертів” про те, що американська військова машина нібито «зламала зуби» або що Дональд Трамп «зливається», нічого не варті.
Почну з кінетичного знищення іранського потенціалу. Наразі американські та ізраїльські сили проводять систематичну зачистку стратегічних об’єктів режиму.
Американська високоточна зброя, зокрема ракети Tomahawk та важкі авіабомби, методично стирає в пил склади боєприпасів, ракетно-дронові заводи та пускові установки. Первинні та вторинні детонації на об’єктах не залишають шансів нічому живому – виробництво та логістика безпілотників повністю паралізовані. Удари наносяться масованими серіями.
В Ісфахані, де сконцентрована військова промисловість, зафіксовано мінімум п’ять потужних вибухів, знищено об’єкти армійської авіації в районі Софі та оптичну промисловість у Каве.
У Бахарестані зрівняли з землею будівлі Басідж та місцевої судової системи – це прямий і надзвичайно брутальний фізичний вирок каральному апарату, який роками катував протестувальників. Тегеран також палає: райони Юсефабад, Енгелаб, Карім Хан та Моніріє отримують свої порції високоточних ударів.
Тотальне домінування в повітрі доводить факт вільної роботи винищувачів F-35. Іранська ППО відсутня як клас. Їхні заяви про те, що вони нібито «взяли в оптичний приціл» F-35, заховавши систему в горах, викликають лише гомеричний сміх. Виявити літак візуально і не мати жодної можливості його вразити радіолокаційними комплексами – це публічна розписка у власні технічній нікчемності. Наслідком цих ударів стало різке падіння інтенсивності іранських атак. Після серії вторинних детонацій на знищених арсеналах КВІР фіксується абсолютна тишу понад 12 годин.
Режим фізично втрачає пускові установки та командні вузли, безпорадно спостерігаючи за тим, як їхні активи перетворюються на металобрухт.
Трамп та його ІПСО
Заявивши, що Вашингтон нібито веде успішні переговори з «дуже шанованими, адекватними» представниками режиму (і це точно не Моджтаба Хаменеї), Трамп запустив у іранські бункери абсолютну параною. Тепер усі дивляться один на одного і шукають щура.
Спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф та колишній командувач КВІР Мохсен Резаї істерично спростовують будь-які контакти з американцями, що лише доводить – вірус недовіри спрацював на сто відсотків. Додайте сюди зливи про «мирний план з 15 пунктів», польоти Кушнера та Віткоффа в Пакистан для створення переговорного майданчика, крики Віткоффа по телефону на Аббаса Арагчі з вимогою «нульового збагачення урану» і вкинуту через медіа конкретну дату закінчення війни – 9 квітня.
Трамп грає з ними, як з мишами, паралізуючи політичну волю ворога, поки американські бомбардувальники продовжують системно зачищати цілі від Ісфахана до Тегерана.
І тепер головне – сухі цифри OSINT та підготовка до наземної операції
З 12 березня зафіксовано вертикальний стрибок активності важкої транспортної авіації США (C-17 Globemaster). Відстеження бортів дає абсолютно прозору картину підготовки до безпрецедентного удару. Зафіксовано 12 рейсів з Форт-Стюарт (Джорджія), де базується 3-тя піхотна дивізія – еліта сил швидкого розгортання з важкою бронетехнікою. Ще 6 рейсів з Форт-Брегг (Північна Кароліна), а це серце Командування спеціальних операцій: «Дельта», «Зелені берети», 75-й полк рейнджерів та 82-га повітряно-десантна дивізія. Паралельно йде перекидання сил з Форт-Кемпбелл (Кентуккі) – це 101-ша повітряно-десантна та, що найважливіше, 160-й авіаційний полк спеціальних операцій «Нічні сталкери».
В американській військовій доктрині поява «Нічних сталкерів» означає лише одне – готується ювелірна, хірургічна операція найвищого рівня складності. Водночас авіаносець Gerald R. Ford нібито відійшов на Крит, але три його ескадрильї (ударні винищувачі, РЕБ та літаючі радари Hawkeye) перебазувалися на наземні аеродроми, що дозволяє брати більше палива і бомб, працюючи по Ірану з максимальною ефективністю. На морі до Аравійського моря вже підійшов 31-й експедиційний загін морської піхоти (MEU), за ним йде 11-й. Це 2200 морпіхів, власні F-35 та штурмові гелікоптери на єдиній плавучій базі. Таке угруповання не збирають для блефу.
Аналізуючи цей масив даних, напрямок і характер удару вимальовується абсолютно чітко. Це буде комбінована операція. З одного боку, Корпус морської піхоти США блискавично бере під повний фізичний контроль Ормузьку протоку, острів Харк (через який йде 90% іранського нафтового експорту) та острів Кешм.
Це миттєва смерть для іранської економіки. З іншого боку, наявність «Дельти» та «Нічних сталкерів» гарантує масштабну операцію з обезголовлення режиму. Їхня ціль – не просто захоплення територій, а фізична ліквідація або викрадення вищого керівництва КВІР та держави за сценарієм, який готувався для Мадуро у Венесуелі, але в рази жорсткіше. Саме для цього зараз методично випалюються не лише військові об’єкти (армійська авіація в районі гори Софе в Ісфахані, де було 5 вибухів, чи оптична промисловість у Кавех), але й каральний апарат режиму.
Знищені будівлі судів та штаби Басідж у Бахарестані, центри КВІР у районах Юсефабад, Енгелаб, Карімхан та Моніріє в Тегерані. Американці систематично сліплять режим і вирізають його службу внутрішньої безпеки, щоб у момент висадки спецназу командування КВІР було глухим, сліпим і нездатним на жоден спротив.
Закінчиться це все повним демонтажем іранської загрози як суб’єкта. Ми отримаємо світ, де нафта — дешева, агресор — голий. Лафа для Москви закінчується; їхня економіка, яка критично залежить від нафтових надприбутків для фінансування війни, гарантовано отримає незворотний дефіцит і колапс.
Ця операція не лише ставить жирну крапку в існуванні іранської загрози, але й завдає фатального фінансового удару по Кремлю.