Звісно, на початку мені було погано – не знала мови, чужа країні та місто. Ще й доводилося працювати на заводі понаднормово, аби отримати якусь надбавку до зарплати. 

Але зараз якось легше. Син у мене дорослий, вже сам має жінку та дітей. Я віддала молодятам на весілля свою трьошку та сказала, що можуть там жити. А я собі в Німеччині якраз зароблю на нову квартиру. Але як турботлива свекруха, щомісяця передаю до України велику сумку з продуктами та іграшками для онуків. 

Нещодавно приїхала до України, аби свята з рідними провести. Тим паче, на заводі всім дали відпустки. Добре, що цього року наші свята співпали зі святами німців (Різдво та Новий Рік).

Я думала, що невістка вже повним ходом готується до Різдва. Бо то здається, що часу достатньо, а потім в останні дні бігаєш по супермаркетах та все скуповуєш.

Привезла з Німеччини солодощі, консервацію, різні смачні спеції, крупи, рибку, ковбаски та сири до столу. Однак, Ангеліна ніяк не поспішала готуватися до свята. 

– Може поїхали на базар, купимо масла смачного. І маку до куті. А ще треба горіхи та борошно. Ти склала список страв?

– Ні, не буду цього року готувати.

– Як це?

– Я замовлю з ресторану доставку. В мене всі подруги так роблять. Чого я повинна всі свята проводити на кухні? 

– Замовиш? Та хіба так можна? То ж родинне свято..

– Ну ви хочете – то готуйте. А я не збираюся біля плитки до ранку готувати, а потім ще посуд перемивати. Хочу нарешті відпочити на свята! 

Я була шокована такою новиною. Моя невістка ніде не працює, сидить у декреті. І не хоче готувати 12 святих страв на таке велике свято. Яка доставка, які ресторани? Ну я ж спеціально приїхала, аби допомогти їй на кухні, все підготувати, продукти передала. 

А мій син підтримує цю ідею та захищає жінку:

– Мамо, по-перше, ми так зекономимо гроші. Ти бачила ціни на продукти під час новорічних свят? Це здуріти можна. А, по-друге, не треба довго готувати.

– Сину, це Свята Вечеря. Хіба ви не бережете традиції? 

– Нащо ті традиції здалися? Гості приходять, аби поїсти салатів, випити горілки та піти геть. А нам потім годину ще після них порядок наводити.

І прибирати невістка також не збирається. Замовила собі якусь клінінгову компанію, аби вдома все поприбирали. А мені якось навіть неприємно з нею в одній квартирі знаходитися. 

Здається, що діти взагалі ціни грошам не знають. Ремонт, до речі, після весілля вони не захотіли робити. Досі стоїть старе ліжко, трюмо і техніка, яку ще я давним-давно купила додому. 

Зате невістка має модний айфон, онуки по планшету. Раз побачила, якими кремами Ангеліна маститься – там така маленька баночка, а коштує аж тисячу гривень. От взагалі не вміють нормально родинний бюджет розподіляти. Видно, на що вони мої подаровані єврики витрачають. Краще б ванну чи кухню до ладу привели. 

І от докотилася, що на Різдво у нас будуть страви з якогось ресторану. От мені було б соромно таке до столу подавати. Бо ознака того, що я погана господиня. Невже то так важко вареників наліпити, рибку пісну запекти чи кутю зробити? 

Як мені врятувати це свято? Сама я точно не встигну 12 страв приготувати. А просити сусідів чи родичів не хочу, бо ще потім будуть пліткувати, яка у мене погана невістка.