https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/neshhodavno-bula-v-kumah-yakyj-benket-vlashtuvaly-batky-na-vse-selo-a-yak-pochula-im-ya-vzhahnulasya-dlya-chogo-tak-glumytys-nad-vlasnoyu-dytynoyu/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Запросили нас з чоловіком на хрестини. Мене покликали в ролі куми. Народила племінниця моєї двоюрідної сестри. Це далека родина, але, кажуть, що відмовляти не можна. Ми з Олексієм вирішили піти тільки до церкви, на банкет йти не планували. У нас вдома двоє маленьких дітей, яких немає з ким залишити.

Сім’я цієї дівчини живе в селі. А там, самі знаєте, які звичаї. До храму на хрестини прийшло ледь не все село. Я одразу подумала про те, як цих людей нагодувати, хоча це не мій клопіт. Молоді батьки – Варвара і Валентин розповіли, що опісля гостей чекає розкішний бенкет.

– Хай всяке весілля заховається! – хвалився молодий батько. 

– Навіщо витрачати стільки коштів на бенкет? Це ж тільки хрестини. Можна скромно посидіти в родинному колі. А заощаджені кошти віддати на ЗСУ. 

– Ви не розумієте, що таке хрестини – це прихід нової людини у світ. 

– А як дитину назвете?

– Параска.

– Як Параска?

– А ми так уже вирішили!

– Та спам’ятайтесь, дівчині ходити з тим ім’ям, а як сміятися будуть над нею?

– Ми дуже чекали цю дитину, а “Параска” в перекладі з грецького означає “очікування”.

Ми з чоловіком перезирнулись. Ні, я б зрозуміла, якби дитину назвали сучасним трендовим ім’ям, а так село та й годі! 

Тримала дитину до хреста і все надіялась, що батьки передумають стосовно імені. Адже саме ім’я визначає долю людини. Але ті були непохитні. Я все думала: мені ж неодноразово доведеться відвідати цю дитину, вручити їй якісь подарунки, прийти до неї на перше причастя, а згодом – на весілля. Сподіваюсь, що в неї все добре складеться.

Але як можна бути настільки впертими? Для чого так глумитись над власною дитиною? Поясніть.

MarichkaF