Чоловіка не стало у 2019. Дмитра скосила хвороба. Відтоді я присвятила життя сину. Андрій вчився в медичному, а я брала підробітки, щоб оплатити навчання. А потім син познайомився з Олею і ми помалу почали збирати на весілля. А опісля молоді перебрались жити до мене – у двокімнатну квартиру. 

Діти хотіли своє житло, але я переконала:

– Хіба нам разом тісно?

– Мамо, але ж у тебе є трохи грошей! – просився син.

– То хіба на машину стане, якусь недорогу.

Згодом я таки купила Андрію автомобіль. Молода сім’я, їм треба. Оля сама з села, та я не переймалась тим, що дівчина бідна, бо то не головне. Вона економіст за освітою, швидко знайшла роботу. Батьки Олі жили на дачі, ми часто разом туди їздили. Знаєте, село – то як велика родина, там всі дуже дружні і спішать один одному на допомогу. 

Дивно, але мені приглянувся сусід Микола, він часто заходив у гості до свахи. Чоловік був теж до мене небайдужий. І поки молоді смажили шашлики, ми спілкувалися. Настала осінь, приїздили на дачу дещо рідше. Одного разу спілкувалась з сусідом і обмовилась:

– У Львові складно, в місті шум, то вже не для моїх років, а тут добре на природі!

Тоді Микола сам запропонував:

– Галю, залишайся у мене, жінки давно на цім світі нема.

– Та якось не пасує. Що люди скажуть? А діти?

Але діти зраділи, невістка навіть речі допомогла мені спакувати. Місто я покидала з легким серцем: у сина все добре, діти в моїй квартирі ремонт почали. 

Іноді Оля і Андрій приїжджали до батьків, до мене заходили з повними пакетами продуктів, але у гості не кликали хоч жили через пару хат. А потім невістка завагітніла, я була безмежно рада. Хотілось і їй занести гостинців, тому купила якісь фрукти – це корисно для вагітних. Та зайшла на подвір’я і застигла на місці:

– А добре я з сусідом придумала, правда? – весело щебетала невістка свасі. – Свекруха другу молодість зустрічає, а мені квартира!

Вернулася назад і подзвонила сину:

– Мамо, та що таке кажеш? – дивувався Андрій.

Я вже пожаліла, що сказала сину правду, бо Олечка вагітна, її треба берегти. Я не жаліюсь, мені добре в селі і своя людина під боком. Але діти поступили дуже підло. А невістка ще й підлещується, ніби гріхи замолює. Ой, як не соромно?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення!

Що ви думаєте про цю новину? ✍ Поділіться своєю думкою в коментарях та обговоріть з іншими!